Під «Аркою Дружби» демонтують памʼятник на честь Переяславської ради, фото
Під колишньою Аркою Дружби народів у Києві (Арка Свободи українського народу) демонтують композицію на честь Переяславської ради. >>
Передача в музей спогадів про голод в Україні. (Скріншот із трансляції Національного музею Голодомору-геноциду.)
Це останні роки люди вже без страху згадують голодні страшні роки 1932-1933 років в Україні, не очікуючи за те клейма «антирадянський елемент» й ув’язнення.
У 1960-х роках учитель фізики з Боярки, що на Київщині, Лаврін Нечипоренко у простому шкільному зошиті написав свої спогади про пережитий Голодомор-геноцид на рідній Житомирщині. Свій твір він назвав «33-й рік».
Разом iз колегою, вчителем із сусідньої школи Іваном Коваленком, вони вирішили поширити щоденник самвидавом. Зрозуміло, що справа була ризиковою, адже загрожувала правдолюбам загриміти за ґрати за статтями Кримінального кодексу, які за класифікацією демократичного суспільства є репресіями.
Певний час зошит зі спогадами зберігався в Івана Коваленка, який мав завершити його редагування і набрати його на друкарській машинці. За учителем КДБ розпочав стеження ще з 1961 року, а у 1972-му його арештували «за виготовлення й поширення антирадянських матеріалів».
Іван Коваленко відсидів за це п’ять років. Усі рукописи з його будинку було конфісковано, а з ними й зошит Лавріна Нечипоренка. Щоденник дивом зберігся в архіві КДБ.
У 1996 році Служба безпеки України повернула Івану Коваленку рукописи, серед яких був зошит зі спогадами про Голодомор. Донині він зберігався в родині, а з 23 листопада 2020-го став надбанням для всіх відвідувачів Національного музею Голодомору-геноциду.
У Києві біля меморіалу відбулося спочатку повернення зошита зі спогадами Лавріна Нечипоренка родиною Івана Коваленка родині автора спогадів. А Нечипоренки передала щоденник на постійне зберігання до Музею Голодомору. Ініціатором акції став історик і краєзнавець Андрій Ковальов.
Присутніми були Олександр Нечипоренко — син свідка Голодомору 1932-1933 років та автора щоденника Лавріна Нечипоренка та Марія Кириленко — донька поета, дисидента Івана Коваленка, який теж був свідком винищення українців голодом.
Цією акцією Національний музей Голодомору-геноциду розпочав масовий збір свідчень, реліквій, світлин родин, яких не оминув Голодомор 1932-1933 років.
Зошит Лавріна Нечипоренка наразі посяде основне місце в експозиції Музею Голодомору разом з іншими нововіднайденими експонатами. Згодом вони стануть основою експозиції ІІ черги Музею, яку наразі будують. Відкриття заплановане на 2023 рік.
Під колишньою Аркою Дружби народів у Києві (Арка Свободи українського народу) демонтують композицію на честь Переяславської ради. >>
«Нескорена Україна у війні цивілізацій» — так називається фотолітопис нашої боротьби за незалежність і можливість жити в цивілізованому світі, який днями було презентовано в Києві. >>
У пам’ятці палацової архітектури вісімнадцятого століття, колишній резиденції київських митрополитів, що в заповіднику «Софія Київська» >>
У Національному заповіднику "Києво-Печерська лавра" відкрилася для відвідування церква Спаса на Берестові. >>
На зберігання та для проведення комплексної експертизи Національний музей історії України отримав древній скарб: його правоохоронці вилучили під час спроби нелегального продажу. >>
Великий збір свідчень про Голодомор, які в різні роки були зафіксовані журналістами, оголосив Національний музей Голодомору-геноциду. >>