Впритул до страху Третьої світової війни: чому Байден перестав бути американським ковбоєм?
Політика все більше обростає панічністю, стає залежною від страху, амбіцій головних гравців та турбулентності головних носіїв інформації. >>
Володимир Зеленський «усував непорозуміння» в Брюсселі.
У Брюсселі 15 грудня пройшов шостий саміт керівників інституцій та лідерів (президентів чи прем’єрів) 27 членів Євросоюзу та 5 країн «Східного партнерства».
До останнього, як відомо, належать Україна, Грузія, Молдова, Вірменія та Азербайджан.
Білорусь, яка приєдналася до «Східного партнерства» в 2009 році, влітку цього року призупинила своє членство через застосовані до неї санкції ЄС і не була представлена на саміті. У залі засідань її «репрезентував» порожній стілець.
У порядок денний саміту були включені, зокрема, питання, що стосуються пандемії, реформ у країнах «Східного партнерства» та прихильності до програм ЄС.
Лідери також обговорили ситуацію з безпекою у регіоні, зокрема на кордоні з Україною, Білоруссю та врегулювання Нагірнокарабаського конфлікту.
Від цієї зустрічі не очікували жодних проривних подій чи несподіванок. Головний підсумок саміту містився в проєкті декларації, підготовленої ще до його початку: ЄС підтверджує європейські прагнення країн «Східного партнерства», але не обіцяє членства.
«Ми визнаємо європейські прагнення та європейський вибір наших партнерів», — йдеться в уривку з заключної декларації.
Зустріч у Брюсселі була нагодою як для лідерів ЄС, так і країн «Східного партнерства» познайомитися особисто з новим канцлером Німеччини Олафом Шольцом, який вступив на посаду 8 грудня.
Шольц уже здійснив ознайомчі візити до найближчих сусідів: Франції та Польщі, а в Брюсселі продовжив уже колективне знайомство зі своїми майбутніми партнерами, зокрема і з Володимиром Зеленським.
Саміт у Брюсселі розпочався у середу о 16-й годині за місцевим часом, а вранці цього дня новий канцлер під час виступу в Бундестазі заявив, що Росія заплатить «високу ціну» в разі будь-якого порушення територіальної цілісності України. Для нашого керівництва ці слова, мабуть, і є головною «брюссельською цукеркою».
З країн, які охоплені «Партнерством», найбільше просунулися в переговорах із Брюсселем Україна, Грузія та Молдова — ці держави підписали угоди про асоціацію та неодноразово висловлювали готовність інтегруватися з Союзом.
Однак, незважаючи на проведені реформи та поточні політичні зміни, Співтовариство так і не вийшло поза межі заяв про підтримку європейських прагнень.
Іншими словами, до Брюсселя охоче їздять на уроки, але «домашні завдання», передусім щодо з боротьби з корупцією, виконувати не поспішають.
Водночас бідніші сусіди ЄС їздять до Брюсселя не стільки за «уроками», як з надією отримати гроші.
«Ми знаємо про прагнення цих країн, але ми працюємо на основі угод про асоціацію», підписаних у 2014 році з Києвом, Тбілісі та Кишиневом, — заявив напередодні саміту прессекретар верховного представника ЄС із закордонних справ та політики безпеки Жозепа Борреля Петер Стано.
Він нагадав, що в липні цього року «було запрограмовано інвестиційний план на 2,3 мільярда євро, з подальшим залученням ще 17 мільярдів євро, щоб відновити партнерство».
«Розподіл фінансів залежатиме від запитуваних реформ та життєздатності представлених проєктів», — пояснив Петер Стано.
Це будуть грантові гроші, які виділять до 2027 року. Ці 2,3 мільярда будуть розділені на дві частини. У рамках першої для кожної країни будуть передбачені чіткі обсяги фінансування.
За другу ж частину країнам «Східного партнерства» доведеться позмагатися, адже кошти виділятимуть передусім на найкраще підготовані проєкти.
Єврокомісія запропонувала по п’ять флагманських проєктів для кожної з шести країн. В Україні вона хоче підтримати 100 тисяч малих і середніх підприємств. Крім того, це підтримка 10 тисяч малих українських фермерів.
Також ідеться про модернізацію українських пунктів перетину кордону, програму цифрової трансформації державного сектору та підвищення енергоефективності. І Україна зацікавлена в цій пропозиції ЄС.
Перед відкриттям саміту президент України Володимир Зеленський зустрівся з президентом Франції Еммануелем Макроном та канцлером Німеччини Олафом Шольцом.
Напередодні, у вівторок, український лідер звинуватив Німеччину в перешкоджанні постачання зброї в Україну.
«У деяких столицях, як і раніше, панує страх», — нарікав Зеленський.
Тому його зустріч із лідерами ЄС була спрямована на усунення «будь-яких непорозумінь» у цьому питанні. Втім такі заяви перед зустріччю з новим канцлером ФРН, який ще не встиг нічим завинити, навряд чи сприяли усуненню непорозумінь.
А стосовно канцлерки Ангели Меркель, яка дійсно чинила перепони поставкам зброї до України, то в Німеччині, на відміну від України, немає традиції звалювати всі провини на «попередників».
Нагадаємо, що установчий саміт ініціативи ЄС «Східне партнерство» відбувся 2009 року в Празі. «Німецька хвиля» принагідно зазначає, що ціллю «Східного партнерства» є поглиблення зв’язків України та інших п’яти країн з Євросоюзом.
У логіці Брюсселя ця програма є складовою політики сусідства, а не політики розширення. Тому ця ініціатива не передбачає перспективи членства в Євросоюзі. Через це українська влада за президентства Володимира Зеленського не приховує свого скептичного ставлення до «Східного партнерства».
У червні 2020 року Зеленський відкрито заявив лідерам ЄС, що ця ініціатива корисна для України лише якщо наближає її до членства.
Політика все більше обростає панічністю, стає залежною від страху, амбіцій головних гравців та турбулентності головних носіїв інформації. >>
У Києві відбулося публічне інтерв’ю відомої правозахисниці, очільниці Центру громадянських свобод, команда якого ще з 2014 року фіксує злочини росії проти України, лавреатки Нобелівської премії миру Олександри Матвійчук. >>
Віцепрем'єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина роз'яснила резонанс щодо «примусового повернення українців з країн ЄС». >>
Російський диктатор владімір путін планував стерти Україну з карти світу, щоб включити до складу рф. Втім, наразі цей його задум провалився. >>
Депутатка Європарламенту Віола фон Крамон переконана, що нинішня українська влада мала б об’єднатися з опозицією та включити її представників до виконавчих органів влади. >>
Європейський парламент ухвалив резолюцію, в якій засуджує псевдовибори президента рф та закликає країни світу не вважити їх легітимними. >>