ПРИКОЛИ про дачу
Як же важко мовчати, коли тебе не питають. >>
Захотіли москалі стати українцями. Прийшли вони в одне українське село, в хату, де жив старий самотній дід, і питають:
— Дєд, как нам стать украінцами?
Дід:
— Бачите он ту високу гору? На ній високий камінь бачите? Залізьте на цей камінь і крикніть «Я — УКРАЇНЕЦЬ!!!» — і станете українцями.
Вилізли вони на ту гору і бачать, що разом на камінь не вилізуть, один і каже:
— Давай ти мєня подсадіш, а я вилєзу, дам тєбє руку — і крікнєм.
Підсадив він його, той виліз і кричить:
— Я — УКРАЇНЕЦЬ!!!!
Другий каже:
— Давай мнє руку.
— Та пішов ти, москаль смердючий...
* * *
Десь на болотах у медпункті лежить молодий орк-десантник зі зламаною ногою. Запитує командир частини:
— Тобі ротний проводив інструктаж перед стрибком?
— Так.
— І шо він сказав?
— Не загуби автомат, чмо.
Як же важко мовчати, коли тебе не питають. >>
Заходить мужик в аптеку і щось тихо шепоче на вухо аптекаpю.
Аптекаp (на всю аптеку): >>
Веде чоловік ведмедя по базару. В нього питають:
— Що ти тут робиш? >>
Мaмa каже Вовочці:
— Вовочко, не скачи, a то животик виросте великий. >>
— Слухай, ти як на рибалку вирватись зміг?
— Я їй ванну зробив з піною. >>
Батьки — дітям:
— 4-й клас: «Ти уроки зробив?». >>