Виправдав тероризм: режисера Джонатана Ґлейзера критикують за згадку про Голокост

20.03.2024
Виправдав тероризм: режисера Джонатана Ґлейзера критикують за згадку про Голокост

Промова Джонатана Ґлейзера викликала бурхливу реакцію. (Фото з сайту Times of Israel.)

Американський фонд допомоги жертвам Голокосту розкритикував британського режисера фільму «Зона інтересу» Джонатана Ґлейзера за його промову на церемонії вручення «Оскара».
 
Зі сцени він заявив, що Ізраїль використовував Голокост в інтересах конфлікту із Сектором Гази, та прирівняв цей історичний період до окупації. Про це повідомляє The Guardian.
 
Фонд назвав промову морально невиправданою. «Вам має бути соромно за використання Аушвіца для критики Ізраїлю. Якщо у вашій свідомості створення, існування та виживання держави Ізраїль як єврейської держави прирівнюється до «окупації», то ви, очевидно, нічого не навчилися зі свого фільму», — написав голова фонду Девід Шектер у відкритому листі, опублікованому на веб-сайті організації.
 
За його словами, ганебно дозволяти собі говорити подібне щодо шістьох мільйонів євреїв, зокрема більш як мільйона дітей, які були вбиті винятково через свою єврейську приналежність.
 
У своїй промові Ґлейзер сказав, що він і Вілсон «стоять тут як люди, що спростовують своє єврейство, а Голокост, на їхню думку, призвів до терактів 7 жовтня в Ізраїлі та смерті багатьох невинних людей». 
 
Денні Коен, виконавчий продюсер фільму, сказав, що «принципово не згоден» із коментарями Ґлейзера: «Дуже важливо визнати, що промова засмутила багатьох людей», — сказав Коен у подкасті Unholy. — І я відверто розумію цей гнів».
 
Ласло Немеш, режисер відомого фільму «Син Саула», також розкритикував промову режисера «Зони інтересів» Джонатана Ґлейзера під час вручення «Оскара».
 
Немеш зазначив, що його слова розпалюють антисемітські почуття, що особливо тривожно в епоху, коли ми досягаємо рівня антиєврейської ненависті до Голокосту — цього разу в модному, прогресивному ключі: «Сьогодні єдиною формою дискримінації, яку не тільки терплять, а й заохочують, є антисемітизм. Давайте всі будемо вражені Голокостом, який залишився в минулому, і не побачимо, як світ може врешті-решт одного дня завершити роботу Гітлера — в ім’я прогресу та нескінченного добра». 
 
Нещодавно Антидефамаційна ліга (американська організація, головна мета якої — боротьба з антисемітизмом та всіма формами нетерпимості до євреїв) опублікувала повідомлення в соціальних мережах, де розкритикувала коментарі Ґлейзера як «осудливі», заявивши: «Ізраїль не захоплює юдаїзм або Голокост, захищаючись від терористів-геноцидів. Коментарі Ґлейзера під час церемонії вручення «Оскара» фактично неправильні та морально осудливі. Вони применшують та виправдовують найогидніший тероризм». 
 
Ґлейзер разом із кінопродюсером Джеймсом Вілсоном отримав премію «Оскар» за найкращий міжнародний фільм «Зона інтересів».
 
Дія стрічки відбувається здебільшого за мурами концтабору, в домашньому раю, створеному комендантом Рудольфом Гессом разом із його дружиною Гедвігою. В’язні не представлені у фільмі, окрім саундтреку, який фіксує їхні плачі, крики та промислове перемелювання в таборі смерті по сусідству. 
 
Лада ОСА