Малюнок Миколи КАПУСТИ.
Коли революціонери-«нашоукраїнці» стояли на трибуні майдану Незалежності, вони нам здавалися загадковішими, складнішими. Коли ж вони почали говорити, стали схожі на напівінтелігентів, як їх називав Достоєвський.
Така розумна газета, як «Україна молода», надрукувала інтерв'ю з Романом Безсмертним («людей із таким рівнем організаторських здібностей... в українській політиці мало»). Новий вождь із клинцюватою борідкою розповідає про власне бачення «світлого майбутнього». «За останні десять років усі наші спроби забезпечити людину хоча б мінімальними умовами існування весь час наштовхувалися на абсолютно безглузду систему бюджетного і функціонального розподілу», — каже колишній представник Президента Кучми в парламенті. А ми вважали, що Кучма і його команда думали тільки про те, як розкрасти бюджет, довести до безглуздя українську державу і сказати, що «національна ідея не спрацювала», гайда назад у Росію. «Цей підхід вимагає кардинальної ломки», «всі закони Паркінсона говорять, що система найкраще працювала б на рівні «десять-десять-десять», — це нам видає не Академія наук, а новий «більшовик». Не аналізуючи подальших думок пана Романа, берусь стверджувати, що всі вони підпадають під визначення: може бути, а може й не бути.
При цьому попереду — небезпека.
Червоне світло.
Віктор Ющенко слухняно повторює фрази Безсмертного. Вони хочуть зробити цей хаос ще до виборів.
При цьому Віктор Ющенко як вроджений бухгалтер запитує нас по телевізору, назвавши дві цифри, чи це борг, чи прибуток? Ми не знаємо. Значить, адмінреформа тягне за собою територіальний перерозподіл.
Які права й обов'язки внаслідок цього будуть у голів обладміністрацій чи райадміністрацій, ніхто не знає. І тут постає запитання: хто радить це нашим керманичам? Чи не знову Путін, як і у випадку з політреформою? Адже якщо Україну поділити на десяток регіонів, то одним із цих регіонів обов'язково буде Донецько-Криворізька республіка, засобом якої Росія ще в громадянську війну 20-х років хотіла розчленувати Україну, а другим — Гуляйпільська.
За часів Київської Русі територія України ділилася якраз на приблизно десять регіонів-князівств, і ці князівства з перемінним успіхом воювали з Києвом, аж поки їх усіх не завоював хан Батий. Лев Гумільов назвав татаро-монгольське іго благом для народу, бо припинилися міжусобні війни XIII ст.
За часів Богдана Хмельницького у XVII ст. Україна, без півдня, поділялася на 20 полків, що приблизно відповідає сучасному поділу, хоча адміністративні центри не збігаються. Після Богдана Хмельницького Україна поділялася на реєстровиків (міських козаків) і Запоріжжя, які добре воювали між собою — згадаймо хоча б отамана Сірка — за активного втручання Росії, чи Семена Палія, чи Залізняка, знову ж за активного втручання Росії.
У часи Української Народної Республіки з намови Леніна армія Нестора Махна (запорожці) успішно воювала проти армії Петлюри.
Нарешті, ми пам'ятаємо хрущовські укрупнення, ці позбавлені статусу міста і містечка без бюджету, ці села без сільрад, до чого знову спонукає нас віце-прем'єр Безсмертний. Ці колгоспи без голів колгоспів, замінених на бригадирів. Такі реформи заради реформ.
Процитуємо Романа Безсмертного: «Бажано, щоб це сталося ще до виборів 2006 року... Бо коли не встигнемо, потім доведеться чекати нових виборів, а може, й довше...» Тобто пан Безсмертний радить проводити територіальну реформу без референдуму чи обговорення, а як авантюру, доки призначені Президентом Ющенком глави держадміністрацій не відчули смаку влади і не вчинили організованого протесту через Верховну Раду, де в них повно своїх людей.
Тож я хочу закликати всіх голів держадміністрацій: скажіть дружне «ні» територіальній реформі. Нам у спадок дістався прекрасний територіальний устрій, ми його лише трохи зіпсували визнанням Кримської області автономною республікою, але не весь же час нам бути «лохами». От, маючи цей територіальний устрій за матрицю, і проводьте адмінреформу, з радами чи без них. Врешті, той, кому ви доручите гроші в області чи районі, і є головний начальник. А позбавляти сільради село, відділене від сусіднього села на кілька кілометрів, — значить зробити це село недієздатним, нездатним зробитись самодостатнім організмом, живою клітиною, з яких складається держава.
Від редакції: матеріал друкується з деякими скороченнями.
Львів, який неофіційно називають культурною столицею України, уже не один рік виборює право називатися і Різдвяною столицею. До всіх різдвяних сюрпризів цього року долучиться іще один — пасажирів львівських трамваїв та тролейбусів протягом свят будуть тішити популярні різдвяні мелодії у виконанні улюбленців не лише львів’ян, а й усіх українців — «Піккардійської терції» та Павла Табакова. >>
Перший сесійний тиждень Верховної Ради після літніх канікул почався напрочуд мирно: без бійок, без блокувань, без фізичних ексцесів і морального тиску у форматі «опозиція vs влада». Депутатів примирила Європа. Точніше, євроінтеграційний напрям, що ним крокує Україна. >>
Представляти Віру Іванівну, певно, зайве. Її ім'я й по батькові (саме так — без прізвища) говорить саме за себе ще з тих часів, коли вона була першою помічницею Віктора Ющенка на початку століття. Навіть листи до неї, як розповідає сама Ульянченко, підписують просто: «Вірі Іванівні». І доходять.
Про те, якою впливовою вона є, як поважає її думку сам В.Ю. і як запросто вона спілкується з найбагатшими людьми України, ходять легенди. Коли глава держави призначив Віру Ульянченко керівником Київської обласної держадміністрації, багато хто сприйняв це скептично: одні висловлювали сумніви в умінні Віри Іванівни «перекваліфікуватися» з «няньки Ющенка» в «губернатори», інші іронізували, називаючи це призначення «почесним засланням» подалі від Банкової. Відтоді минув понад рік, і голоси скептиків стихли. А легенди про впливовість Віри Іванівни анітрохи не потьмяніли.
І ще ремарка: напередодні виборів брати інтерв'ю у партійного керівника області завжди складно — воно в будь-якому разі виглядатиме «піарним». Але, зрештою, коли ж владі й звітувати про свої успіхи, як не перед виборами? Як каже правдоруб Віра Іванівна, «виборець сам повинен у всьому розібратися». До речі, найулюбленіше її слово — «безперечно». >>
«В «України молодої» диктофони добре пишуть?» — запитав Кириленко, щойно кореспондент «УМ» переступив поріг його кабінету в партійному офісі «Нашої України». «А що, — питаю, — ви зірвали голос?». Кириленко підморгує: «Почався виборчий тур».
Наша розмова відбулася наступного дня після того, як десант «НУНС» повернувся з першого етапу виборчого туру, який проліг через Сумщину, Полтавщину та Кіровоградщину. А днем по тому «нашоукраїнці-самбісти» мали вирушити на Дніпропетровщину. Власне, наша розмова з Кириленком і почалася з того, як він оцінює старт виборчих турне. >>
Якщо «Наша Україна» до останніх передз'їздівських днів тримала інтригу з виборчим списком, то Блок Тимошенко «вистрелив» іншим. «Списочники» БЮТ лишились у своєму попередньому складі, зате присутність з-поміж 103 депутатів V скликання (яких Юлія Володимирівна за відданість і стійкість залишила при кандидатській надії) особливого гостя — президента Європейської народної партії Вілфреда Мартенса — привернула загальну увагу. Мартенс приїхав не просто так — він запросив «Батьківщину» приєднатися до клубу ЄНП. Ця подія відразу потягнула за собою обговорення ідеологічного керунку, в якому рухатиметься БЮТ, відсунувши на другий план ініціативи, з якими виступала на з'їзді Тимошенко, не кажучи вже про інший актуальний аспект — стосунки БЮТ з колегами від «Нашої України — Народної самооборони». Втім на все свій час. Час підписувати спільні угоди і час їх виконувати. Або не виконувати. Наразі помаранчеві демократи обіцяють триматися разом, а що з того вийде — побачимо після 30 вересня. Поки що про внутрішні процеси всередині Блоку Тимошенко з «УМ» говорить депутат IV—V скликань, 14-й номер у виборчому списку БЮТ Андрій Шкіль. >>
Учора глава держави спілкувався з журналістами, в тому числi вже традиційно — у прямому ефірі двох національних телеканалів. Президент вкотре відійшов від офіціозу, а заодно і похмурих владних кабінетів — зустріч з представниками ЗМІ знову проходила на «зеленій галявині» секретаріату. >>
