У тому ж дусі

      У світі активно коментують московські урочистості 9 Травня з нагоди 60-ї річниці перемоги над фашизмом — як самі формальні події (включно з військовим парадом та проїздом Червоною площею вантажівок ЗІС-5 зразка воєнних рокiв із 2,5 тис. ветеранів у кузовах), так і відтворений радянський дух цього свята.

      Найемоційнішою є реакція польських ЗМІ та політиків, оскільки Польща, яка поруч із Україною та Білоруссю зазнала найбільших людських втрат у Другій світовій та зробила четвертий у світі (після СРСР, США та Великої Британії) внесок у перемогу, навіть не була згадана Путіним у промові. Поляки сприймають як ляпас від Путіна і цю його «забудькуватість», і те, що він нагородив медаллю на честь 60-річчя перемоги останнього комуністичного правителя Польщі генерала Ярузельського, котрий після певних вагань таки прибув до Москви і був обласканий у Кремлі більше, ніж присутній там діючий президент Александр Кваснєвський. Екс-президент Чехії Вацлав Клаус також гостро розкритикував нагородження Войцеха Ярузельського, оскільки вважає його символом військової інтервенції країн Варшавського договору до Чехословаччини у серпні 1968 року та символом «придушення демократичного руху у Польщі». Президент Кваснєвський, як і президент Латвії Віке-Фрайберга, виправдовував свою присутність на російському параді тим, що Москва могла б боляче помститися його країні за «неповагу».

      Президент США Джордж Буш вирішив не псувати атмосферу свята і не повторив у Москві різких заяв про імперську роль СРСР у повоєнному комуністичному поневоленні Центральної та Східної Європи та анексії країн Прибалтики, які він зробив напередодні в Ризі, пише «Вашингтон пост». Утім у цьому глава Білого дому і так був відважнішим за своїх колег із Франції чи Німеччини. У зв'язку з цим французька «Ле Монд» у редакційному коментарі висловлює жаль, що Європейський Союз у своїх відносинах з Росією не застосовує такої жорсткої мови, як США. Зауважмо, що виступ з нагоди 60-річчя Перемоги перед 54 лідерами різних країн світу Володимир Путін використав і для проведення паралелі між німецьким нацизмом та чеченським тероризмом: мовляв, тоді теж були такі, що заплющували очі на загрозу людству...

      Російські опозиційні політики та ліберальні ЗМІ дають цілком відмінну від офіційної оцінку урочистостям 9 травня. Колишній дипломат, а тепер історик і публіцист газети «Коммерсант», тижневика «Власть» та інтернет-агенції Grani.ru Віктор Калашников вважає: «Не лише в Україні, а й у інших частинах колишнього СРСР, передусім у країнах Прибалтики, існують власні, цілком закономірні версії Другої світової війни. Святкування 8 і 9 травня можна було організувати в Києві, Тбілісі або Ризі. А також у Лондоні чи Варшаві, які боролися з Гітлером значно довше, ніж Москва. Приймаючи запрошення Путіна, президенти і голови урядів — свідомо чи ні — підтримали радянське, тобто сталінське бачення війни, включно з її причинами і наслідками».

      Американська «Нью-Йорк таймс» у своєму коментарі зазначає: «Путін не висловив жалю з приводу радянського панування над Центральною та Східною Європою після закінчення війни, всупереч сподіванням окремих лідерів цього регіону». Газета вважає, що ці урочистості стали політичним успіхом Росії.

      Німецькі канали громадського телебачення ARD та ZDF, які вели репортажі з московських урочистостей, називають присутність на них канцлера Німеччини Герхарда Шредера «історичною подією». Інша частина німецьких ЗМІ висловлює сумніви у доцільності поїздки канцлера на цю подію. До речі, були в Москві й деякі ветерани вермахту.

ВЧИНОК

Канцлер Німеччини вибачився перед українцями

      Уперше за ті довгі десятиліття, коли нацизм було засуджено і у світі, і в самій Німеччині, найвище керівництво ФРН принесло вибачення за окупацію та всі страждання, яких зазнали українці під час Другої світової війни. Зробив це напередодні ювілейного Дня Перемоги федеральний канцлер Німеччини Герхард Шредер у листі, адресованому Президентові України Віктору Ющенку. «Ми просимо вибачення за всі страждання, які німці принесли українському народу», — написав Герхард Шредер. Канцлер ФРН сподівається, що «нова Європа, заснована на партнерській співпраці, повинна стати навіки мирною», і що українці та німці в ній разом будуватимуть своє майбутнє.