Коли горить сільський «корабель»,

24.05.2006

      Чи можна уявити ситуацію, коли пасажири тонучого корабля, намагаючись врятуватися, першими викидають за борт... власні рятувальні жилети, круги, шлюпки разом із фахівцями-матросами? На суші ж подібна картина — не рідкість. Навіть у тому випадку, коли йдеться про ще небезпечнішу для людини стихію — вогонь.

      Судіть самі. Після того як разом із колгоспами фактично відійшла в небуття й далека від досконалості «колгоспна» система пожежного захисту на селі, на те порожнє місце почали терміново шукати заміну. Тож за кілька останніх років на Полтавщині з величезними потугами «народили» два десятки підрозділів місцевої пожежної охорони. Себто «кущових» (як правило, на кілька сільрад) чи бодай єдиних у районі професійних формувань вогнеборців, що фінансуються з місцевих бюджетів.

      Для того щоб ефективно «охопити» ними територію всієї області, тобто зробити так, аби пожежники встигали доїхати до віддалених сіл не тільки на згарища, за підрахунками фахівців Головного управління МінНС на Полтавщині, загалом потрібно створити 70 таких підрозділів. Із сьогоднішньою реальною двадцяткою до оптимальної кількості ще, як бачимо, дуже далеко.

      Більше того, полтавські «еменесники» зараз б'ють на сполох. Адже останнім часом помітна зворотна тенденція: в деяких районах скорочують навіть ті підрозділи місцевої пожежної охорони, що були створені зовсім недавно. Днями на засіданні Полтавського прес-клубу заступник начальника головного управління МінНС в області Олександр Гнатенко повідомив журналістам, що торік у такий спосіб «спалили» осередок МПО у Машівському районі, а цьогоріч набули статусу безробітних пожежники з Козельщинського району.

      Такі скорочення, власне, ліквідація місцевої пожежної охорони депутатами районних рад та їхніми «натхненниками» з тамтешньої виконавчої влади, робляться під найпристойнiшими приводами. Мовляв, коштів у нашій казні не вистачає на утримання лікарень, шкіл, а ви тут зі своїми пожежниками... І це при тому, що в інших районах (скажімо, в далеко не найбагатшому на Полтавщині — Решетилівському) гроші на «сільську» пожежну охорону все ж знаходять.

      ...За інформацією того ж Олександра Гнатенка, за чотири останні роки у сільській місцевості області трапилося 3 457 пожеж, у вогні яких загинуло 318 людей, в тому числі 15 дітей, — фактично ціле село. То чи варто за таких умов економити на «сільській» пожежній охороні, а значить, і на чиїхось життях?