Архівне фото зі знищеним вітражем.
На замовлення столичного університету ім. Т.Г.Шевченка 60 років тому мистецький колектив генерації шістдесятників — Алла Горська, Опанас Заливаха, Галина Севрук, Людмила Семикіна та Галина Зубченко, створили вітраж «Шевченко. Мати».
Як інформує УМ, про це повідомила 13 березня пресслужба провідного вишу у Телеграм.
Проте тодішня влада побачила в цьому забагато національного українського контексту. Влада злякалась сили ідей, які проповідував у поезії Кобзар і які у художніх образах передали художники.
Вітраж знищили. Його особисто розбив молотком тодішній очільник вишу Швець за вказівкою керівника столичного осередку компартії Бойченка.
Які у нього були аргументи для фактичного нападу на художній твір? Дуже просто — він, на погляд ректора, не відповідав «принципам соцреалізму».
«Чому мати-Україна така сумна? Який „суд“, яку „кару“ й на кого накликає Тарас? І взагалі, чому це Україна за ґратами?» — гнівно запитував він.
У вестибюлі Червоного корпусу КНУ нині експонується копія ескізу вітража «Шевченко. Мати».
Епізод нині переповідає й Національний центр «Український Дім» на своїй сторінці у соцмережах. Цитують свідчення шістдесятниці Михайлини Коцюбинської про події весни 1964-го: ректорат замовив групі митців на чолі з Аллою Горською створити вітраж за шевченківськими мотивами.
Ескізи затвердили, й за деякий час майстри зробили макет вітража в натуральну величину. Та адміністрації університету віддали розпорядження знищити вітраж. А комісія, яку скликали вже постфактум, кваліфікувала його як ідейно ворожий.
«З 11 по 15 березня 2024 року в КНУ триватиме просвітницький тиждень у пам’ять про цю подію. У вестибюлі Червоного корпусу експонується копія ескізу вітража „Шевченко. Мати“», — повідомляє пресслужба провідного вишу.
В університеті переконані, що тема українського дисидентського руху потребує «деколонізації знань».
У виші зазначили, що «важливо переосмислювати тему дисидентського руху критично і вдумливо, вивчаючи джерела, аналізуючи і рефлексуючи, спілкуючись із фахівцями, які досліджують цей період; спілкуючись із самими дисидентами, які можуть особисто засвідчити, або ж членами їхніх родин».
Саме такою є мета просвітницького тижня у КНУ, який відкривала тематична дискусія «Забуття і пам’ять: деколонізація знань».
Нагадаємо, столиця підготувала програму різноманітних культурних, мистецьких і просвітницьких заходів, присвячену 210-річчю від дня народження Тараса Шевченка.
Як повідомляла УМ, Шевченко проROCK: до 210-ліття Кобзаря в Києві звучатимуть співані поезії та вірші.
У квітні у столиці відбулася прем’єра спільного проєкту Херсонського обласного драматичного театру імені Миколи Куліша та Київського академічного театру «Колесо» — вистави про замасковані надії позбутися самотності «Надвечір’я з рок-н-ролом». >>
У Києві цього тижня завершується показ великого виставкового проєкту «Алла Горська. >>
За даними Міністерства освіти і науки Латвії, російська мова викладається як друга іноземна майже в половині латвійських шкіл. >>
Колишню Арку дружби народів у Києві Міністерство культури України визнало такою, що не підлягає занесенню до Державного реєстру нерухомих памʼяток України. Монумент втратив статус памʼятки історії і тепер його можна демонтувати. >>
У Черкаському обласному музеї «Кобзаря» тамтешня колекція мистецької шевченкіани збагатилася ще однією картиною — портретом Тараса Шевченка. >>
Ніхто із сучасників, напевно, не міг до 24 лютого 2022 року уявити переповнені залізничні вокзали, з яких українці їхали від страшної повномасштабної війни. >>
