До чого тут Яремчук, Зінкевич і моя мама?

01:16, 04.11.2016

Не хотіла коментувати брехню і тупу маніпуляцію, але бачу, що розгортається ціла кампанія, тому поясню. Не тим, хто шле мені прокльони в приват і не тим, хто збирає підписи за моє звільнення (люди, ау, ви в якому столітті живете?), а адекватним.


Передісторія така. Кілька тижнів тому у нас на«Еспресо TV» був ефір з гендиректором палацу «Україна»Романом Недзельським та Юрієм Макаровим. Говорили про гастролі росіян, зокрема -- Наташі Корольової і Крістіни Орбакайте в палаці «Україна».

 

У цій розмові я між іншим запитала Романа Недзельського, чому на головному концертному майданчику країни є місце для подружжя Білоножків, Оксани Білозір, Павла Зіброва, Іво Бобула та інших ветеранів радянської і західної естради і немає місця для проектів Влада Троїцького, Мар’яни Садовської, сестер Тельнюк, проекту «ДахаБраха» чи «Хорея Козацька». Недзельський тоді відповів, що Сестри Тельнюк і Дах Дотерс не зберуть касу, а Іво Бобул і Зібров є касовими. І що деякі виконавці (я так розумію, з пулу Влада Троїцького) бояться палацу «Україна» і їм комфортніше виступати у підвалах чи барах… Тут без коментарів.


Історія продовжилась, коли 1 листопада в ефірі «Еспресо» ми говорили з народними депутатами про відставку Зураба Аласанії, і я сказала, що «Зураб припинив корупцію і вичистив ефір UA:Першого від нафталінового жлобства». Сказала, не називаючи жодного прізвища тих, хто був вичищений.


У той же вечір з’явилося кілька дуже агресивних постів від людей, які з якихось причин сприйняли визначення «нафталінове жлобство» на свій бік.


Пости (сотні репостів) – про те, що я «плюнула в обличчя», «цинічно відстоюю свої приватні смаки», «ставлю Аласанії в заслугу те, що він «заборонив українську музику на UA: Першому»! і що я «ображаю цілий пласт нашої національної культури, на якій виросло не одне покоління».


У цих постах і коментах люди, які десятиліттями заробляли на корупції і відкатах з гастролей російських попсовиків, пиляли бюджетні гроші на культуру, безсовісно прикривають нафталінове жлобство, про яке я говорила, іменами талановитих музикантів і співаків – Тараса Петриненка, Ніни Матвієнко, Дмитра Гнатюка, багатьох інших. Просто внаглу дописують свої імена через кому після корифеїв української музики і все це разом позиціонують як «українську національну культуру», яку я образила. А мене – звичайно -- українофобом, бо я виступаю проти.


Я розумію, що нікому не хочеться сходити зі сцени, втрачати гонорари, концертні майданчики і тому найспритніші стараються фарбувати свої вуса і кучері начорно, вишивати червоні піджаки блискучими паєтками, повище викладати груди в вишитому декольте і відчайдушно чіплятися за «головну сцену країни» і ефір UA: Першого. Це ще можна зрозуміти. Але паразитувати на іменах Зінкевича чи Дмитра Гнатюка чи Яремчука і під цим щитом розгортати проти мене цілу кампанію– це перебор. Люди, де ви, а де Гнатюк???


Ця дискусія не нова, і мені якось незручно ув’язуватися у цей тупий спір (коменти під постами – такий треш, що просто рука не піднімається відповідати). Я вже не кажу про згадки щодо моєї мами, «позорить свою матір, патріотку, Героя України…».

 

Мені ця травля не заважає, я навіть вважаю її корисною, щоб підняти socialawareness, бо проблема є, як би ми всі не хотіли бути «вище цього всього». (відставка Аласанії є власне нашою поразкою перед цим жлобством).


Але. Друзі, відчепіться від моєї мами, перестаньте до неї дзвонити, бо вона все свої життя зневажала цей ваш совок і несмак і вважає це найбільшою загрозою культурі. І перестаньте в цій історії поливати «Еспресо». Це, до речі, єдиний канал, де виходить дуже якісна україноцентрична культурологічна программа Марії Бурмаки, де транслюються філософські лекції українських філософів, канал, який видав тритомник «Золотий вік української естради», антологію хітів 60-80 років ХХ століття, поки ви паразитували на відомих іменах.


Прикро коментувати весь цей паноптикум, і що на мене і на канал відрикошетив весь цей абсурд. Але – як сказав один хороший чоловік, ми працюємо в журналістиці, що дати зрозуміти хорошим людям, що вони не одні. Тримаймося разом і не вірте брехні і маніпуляторам.