Українцям нікуди відступати і нема сенсу складати зброю
Українські поля і лісопосадки всіяні трупами російських солдатів і остовами згорілої техніки. Кремль не зважає на втрати, намагаючись переломити ситуацію на фронті >>
Не хотілось би починати цей пост зі слів: як я і казала.
Але, як я і казала – у Слуги народу є парламентська більшість. Так що тепер можете всі, хто пройшов в Раду, заспокоїтись – ви на фіг не будете потрібні задля формування більшості, а, значить, і поточного порядку денного. Так що всі свої «умови» і «пропозиції» можете сховати назавжди. Або, принаймі, надовго.
Фіксуємо:
1. Партія (партія? хм...) Слуга народу перемогла так, як навіть сама не очікувала. Тепер вони будуть вирішувати самі – диктатура чи відповідальність.
2. У Слуги народу є нагода, інструментарій, можливість показати, як треба все робити. Я би хотіла, щоб вийшло. Бо якщо ні, то навернемося разом.
3. Опозиція у Слуги народу буде найслабша із усіх можливих. Бо всі умовні опозиціонери, які могли би бути системою стримань і противаг, між собою пересварені і неспроможні домовлятися. І тут нічого не зміниться. Немає надії, на жаль.
4. Як би ми не плювалися, але таки відбувається зміна політичних еліт. Наскільки нові еліти орієнтовані на ціннісні зміни, покаже лише час. Із цікавого: мають піднятися ціни на оренду нерухомості – в Київ же поїдуть не лише нардепи.
5. Слуга народу має практично необмежений карт-бланш на призначення і голосування за найкращих кадрів на всі посади. Чи скористаються, чи вноситимуть в Раду умовних «юзиків», побачимо.
6. Варто в найближчі терміни готуватися до місцевих виборів – всім, хто продовжує гратися в ці ігри. Слуга народу точно захоче взяти під свій контроль, як мінімум, всі міста-мільйонники. А не домовлятися з тими, хто є.
7. Можна скільки завгодно ображатися на «народ, який понавибирав», але не можна ігнорувати все те, що з цим народом відбувалось протягом найновішої історії. На людей «забивали» всі. От і отримали. Це, звісно, нічого не виправдовує. Але хоч якось пояснює.
8. Дуже показово, хто набрав 2 відсотки і тепер отримає державне фінансування на свої політичні партії. Цей список точно не мотивує платити податки.
9. Серіали + ютуб = перемога будь кого. Саме такою є ця проста формула перемоги в сучасних перегонах.
10. Не ми перші – все-таки після Трампа і Брекзіта.
Що з цим всім робити? На мій погляд, є кілька варіантів:
1. Внутрішня еміграція. Ну, ми ж збирались навести лад в своєму приватному житті, щось подописувати, фото відцифрувати, на йогу записатися і так далі. Тепер є змога.
2. Продовжувати жити звичним життям, працювати і добре робити свою роботу.
3. Поїхати. Зрозумівши, що все стрімко проходить, а жити – це зараз.
4. Готуватися захищати переконання, цінності, територію. Тренувати навички і вміння. Пройти курси першої невідкладної допомоги. Бо хто зна.
5. Будувати країну знизу. Об’єднуватися з тими, хто готовий робити спільну справу за будь яким потрібним напрямком – екологія, захист тварин, об’єднання співвласників, об’єднання територіальних громад і так далі.
Що робитиму персонально я? Після пункту 1 перейду до пункту 5. Поки що.
Українські поля і лісопосадки всіяні трупами російських солдатів і остовами згорілої техніки. Кремль не зважає на втрати, намагаючись переломити ситуацію на фронті >>
Усім очевидно, що основна проблема, яка заважає досягнути перемоги у війні - безвідповідальність та некомпетентність Ставки Верховного головнокомандувача. >>
Останнього Гетьмана України Павла Скоропадського – православного відспівав і передав землі на чужині, на католицькому кладовищі, греко-католицький священник. >>
В 1945 Корольова відряджають до Німеччини у складі комісії з вивчення німецької трофейної техніки, насамперед ракетної. В результаті з трофейного німецького ФАУ-2 зʼявляється перша радянська балістична ракета Р-1. >>
Керівникам бойових підрозділів не дали слова, ми не могли відверто поспілкуватися про реальні проблеми про забезпечення ЗСУ. Уявіть собі цинізм ситуації, зібрати бойових командирів для масовки і для шоу! >>
Нині ми отримали не просто поганий, а ще й запізнілий закон, який не посилить мобілізацію нових захисників, але цілком може послабити мотивацію тих, хто захищає країну вже не перший рік. >>