Легітимність Зеленського після 20 травня
Мене не цікавить легітимність Зеленського після 20 травня. Мене хвилює ефективність влади. >>
За Зеленського знову готова голосувати більшість. (Фото Офісу президента)
За Зеленського знову готова голосувати більшість. Я визнаю свою помилку і закликаю зробити це своїх читачів. Тих, хто вважає виборців Зеленського тупими "шлунками".
Ні. Минуло два роки. Криза по всіх фронтах. Економічна - дуже помітна, соціальна теж. Але тарифи, бачте, не сакральні. Зеленський у цьому не винен. Нарід бідний - але все одно за Зеленського.
Отже, шлункам є, що їсти. Мабуть, 73% таємно отримують на рило соцпайок: макарони, шпроти, чекушку. Інакше не можу пояснити, чому шлунки не бунтують.
Або, як я казав на початку, вони не шлунки. Це 73% абсолютно мотивованих руйнівників держави Україна. Всіх її крихких інституцій. Вони не хочуть у Росію. Але вони хочуть в УРСР.
Що таке совок? Жерти теж не особливо є. Або ж грошей на пожрать не дуже. Зате є якась стабільність у телевізорі. А ще вороги. Буржуї.
Мільйонер Зеленський - борець із буржуями. Він розкуркулює. На словах - але це подобається чути, це тішить вухо пролетаря. 73% (їх зараз 61%, але поправимо) - пролетарі світоглядні. Тому готові до бурчання у шлунках, аби всіх панів до 'дної ями. На словах - але ж які слова...
Мене не цікавить легітимність Зеленського після 20 травня. Мене хвилює ефективність влади. >>
Ніяких перемовин путін не планує. Він буде перти, поки за травень-жовтень ЗСУ не попалить його бронетехніку і упакує в мішки ще тисяч 200 його орків. Є політика левів. Є політика лисиць. Але ніколи не була ефективною політика страусів, які засунули голову в асфальт. >>
Усім очевидно, що основна проблема, яка заважає досягнути перемоги у війні - безвідповідальність та некомпетентність Ставки Верховного головнокомандувача. >>
Якби не "знали, куди йшли" - то путінський бліц-кріг би вдався, і держава не мала б часу для отримання допомоги, організації спротиву та мобілізації суспільства. Не знали тільки, що цей час буде бездарно просраний. >>
На берегах Потомаку не повинні забувати, як після другої світової війни Білому дому довелося долати поширення комуністичної ідеології колишнього СРСР створенням сумнозвісної комісії сенатора-республіканця ( ! ) Джорджа Маккарті із розслідування антиамериканської діяльності. >>