Врятувати «Експо»

Організатори світової виставки «Експо–2010» у Шанхаї підбили підсумки перших десяти днів її роботи. За цей час виставку відвідали півтора мільйона людей. Ця вражаюча цифра організаторів неабияк засмутила — вони очікували вдвічі більше цікавих. Натомість довелося навіть скоротити кількість автобусів, які курсують до території виставки, та збільшити інтервал їх руху. І все одно на окремих маршрутах автобуси ходять заповненими лише на 20 відсотків. Планувалося, що до закриття експозиції 31 жовтня загальна кількість відвідувачів становитиме від 70 до 100 мільйонів, але якщо все піде нинішніми темпами, то цей показник навряд чи перевищить 30 мільйонів.

Тож організатори, міська влада Шанхая та центральна китайська влада тепер намагаються зробити все, щоб переламати негативну тенденцію. Вхідні квитки на «Експо» віднині можна придбати в супермаркетах, продуктових магазинах, залізничних касах та швидких потягах міжміського сполучення. Але їх ціна все одно відлякує менш заможних китайців. Одноденний білет на відвідання виставки в робочі дні коштує 160 юанів (23,4 долара США), а у вихідні — ще більше. Тому на вечірній (з 17:00) та нічний час запроваджують знижки. До речі, ввечері окремі країни — учасники «Експо–2010» пропонують свої концертні програми, що може додатково привабити публіку.

Прорахувалися організатори і з кількістю закладів громадського харчування. Окрім 80 ресторанів, які діють усередині окремих національних павільйонів та пропонують відвідувачам страви своєї національної кухні, на території виставки відкрито 130 кафе загальною площею 90 тисяч квадратних метрів, які можуть обслуговувати впродовж доби приблизно 400 тисяч клієнтів. Оскільки наразі за день усіх відвідувачів виставки набирається майже втричі менше, і далеко не кожен із них на додачу до вартості квитка готовий викласти гроші ще й на ресторан, «зовнішні» заклади переважно стоять порожні. Аби привабити клієнтів, 80 відсотків цих «їдалень» переведено з розряду дорогих до дешевих чи середньої вартості, а ціну стандартного обіду знизили з 45 до 38 юанів (5,57 долара США). Одночасно організатори зменшили для виставкових ресторанів податки й обіцяють знизити плату за електроенергію й воду, щоб стимулювати подальше здешевлення страв. Власникам кафе також дозволили купувати продукти для приготування страв безпосередньо в селян чи приватних постачальників, а не заздалегідь визначених харчових компаній, як це відбувалося впродовж перших 10 днів виставки. Багато ресторанів, які досі так і не мали жодного відвідувача, закриють, а звільнені площі буде переобладнано під більш прибуткові заклади.

Окрім того, дирекція «Експо» дозволила виставити навколо її території 50 вуличних кіосків із традиційною дешевою китайською їжею. У них, наприклад, можна купити три хлібці за 10 юанів чи три здобні булочки за п’ять юанів. Тепер у цих вуличних кіосках розходиться по 20 тисяч порцій закусок щодня.

Можна іронізувати зі сподівань китайців, але варто віддати належне їхній гнучкості і вмінню миттєво оцінювати ситуацію, не доводячи її до критичної. На відміну від наших вітчизняних «бізнесменів», які діють за принципом «хай згниє, але дешевше не віддам».

Тим часом шанхайська виставка вже встигла поділити китайців у ставленні до неї. Влада називає «Експо–2010» «великим успіхом Китаю», і цю думку поділяє більш заможна частина суспільства. Водночас бідніші та критично налаштовані вказують, що величезні кошти, які витратили на цей «успіх», можна було б використати з більшою користю для соціально незахищених прошарків населення. В одному зі столичних університетів студенти влаштували демонстрацію з гаслами на зразок: «Для Китаю було б краще інвестувати ці викинуті мільярди в освіту та охорону здоров’я». Та все ж більшість китайців прислухається до офіційної пропаганди і пишається тим, що така знаменна у світових масштабах подія, яка буває раз на п’ять років, цього разу відбувається саме у Шанхаї. Як написав у Книзі відгуків виставки один із відвідувачів, «за допомогою Олімпіади Китай влаштував світу вечірку, а на «Експо» у Шанхаї вже світ влаштовує вечірку Китаю».