У Харкові лікарі-генетики зі стану аутизму виводять кожну десяту дитину — Юлія Гречаніна
У світі, за даними ВООЗ, з аутизмом (розлад аутистичного спектра — РАС) народжується кожна сота дитина. >>
А мама смачніше готує... (Фото Укрінформ.)
Дитячі гастроентерологи кажуть, що саме в період навчання у школі в більшості хлопчиків та дівчаток формуються хронічні захворювання шлунка, кишківника, підшлункової залози, печінки та жовчного міхура. Чому так відбувається?
По–перше, у дитини змінюється режим дня, і не завжди час шкільних перерв збігається з природною появою апетиту в дитини. А коли дитина голодна й довго не їсть, виникають перші передумови для розвитку гастриту, запальних процесів у жовчному, інших патологічних процесів в організмі.
По–друге, корисні супчики та каші в більшості шкіл готують тільки для учнів початкових класів. А середня та старша школа «перебивається» домашніми будербродами та буфетними пиріжками. Крім того, більшість продуктів, які можна придбати в тому ж буфеті, не відповідають стандартам здорової їжі. Для організму, який росте, розвивається й потребує збалансованого раціону, це не годиться.
«Сьогодні лише кожен десятий випускник закінчує школу здоровим. Решта під час навчання отримує букети хронічних захворювань. Хвороби органів травлення тримають лідерство в цій невтішній статистиці», — каже головний державний санітарний лікар України Сергій Риженко. З огляду на це, спеціаліст наголошує, що діти у школах мають харчуватися максимально природними продуктами. З метою запобігання захворювань органів травлення, Міністерство охорони здоров’я України спільно з Міністерством освіти та науки України підготували низку нормативно–правових актів, якими забороняється замовляти, приймати та продавати школярам продукти, що містять синтетичні барвники, ароматизатори, підсолоджувачі, підсилювачі смаку, консерванти. Крім того, головний державний санітарний лікар також наполягає на забороні торгівлі у школах та прилеглих торговельних точках газованими напоями, чіпсами та продуктами з генномодифікованими організмами.
Наміри гарні, але чи дадуть вони очікуваний результат? Як стверджує директор УНДІ харчування, кандидат медичних наук, головний дієтолог МОЗ України Олег Швець, ця проблема не вирішується у двох словах. «Справді, дитина має поснідати вдома, другий сніданок та обід із обов’язковими гарячими стравами з’їсти у школі. І каша та суп кращі від чіпсів та бутербродів, це всі знають. Але для того, щоб система харчування в школах змінилася, недостатньо просто побалакати. Ми, лікарі, усіма руками за корисні нововведення, можемо сто разів про це говорити, але на цьому все й закінчиться. Поки в державі не буде конкретного плану дій, у нас залишатиметься така ситуація, як і зараз. Україна має прийняти національну стратегію щодо харчування, розробити національну програму, де буде все прописано: що слід робити в школах, які люди будуть слідкувати за тим, щоб це все виконувалося. Тоді буде результат. Так, як це робиться за кордоном, де діє глобальна стратегія ВООЗ стосовно здорового харчування дітей. У них прописані певні заходи для обмеження маркетингу продуктів, шкідливих для здоров’я».
Узагалі, за словами головного дієтолога МОЗу, питання здорового харчування в Україні сьогодні, на жаль, перебуває в дуже великому занепаді. Ми відстали навіть від таких країн, як Албанія. А для того щоб наздогнати більш здорові нації, українцям треба докорінно змінити ставлення як до якості, так і до кількості спожитих харчів.
У світі, за даними ВООЗ, з аутизмом (розлад аутистичного спектра — РАС) народжується кожна сота дитина. >>
Генетичну інформацію понад мільйона людей проаналізували науковці та знайшли 43 гени, які можуть бути пов’язані з ризиком розвитку ПТСР. >>
В останні роки значно зросла популярність інноваційних засобів особистої гігієни, серед яких особливе місце займає електрична щітка. Цей пристрій не тільки спрощує процес чищення зубів, але й робить його набагато ефективнішим порівняно з традиційними методами. >>
"Ми сприятимемо розвитку відповідної інфраструктури та послуг трьох балтійських країн у Львові, Дніпрі і Житомирі", - каже прем’єрка Литви Інгрід Шимоніте. >>
Сьомий рік поспіль в Україні діє Програма медичних гарантій (ПМГ) — проєкт, що визначає перелік та обсяг медичних послуг, виробів та лікарських засобів, повну оплату надання яких пацієнтам гарантує держава за рахунок коштів Державного бюджету України. >>
Міністерство оборони України, після оприлюднення закону про скасування статусу "обмежено придатний", опублікувало роз’яснення про те, що чекає на військових та військовозобовʼязаних, які мають цей статус. >>