На парламентських виборах, які минулої неділі відбулися в Естонії, перемогу очікувано отримала правляча Реформістська партія. За даними Республіканської виборчої комісії, політичній силі на чолі з 54–річним прем’єр–міністром Андрусом Ансіпом віддали голоси 28,6 відсотка виборців, що гарантує їй 33 зі 101 місця в парламенті. Загалом за парламентські мандати змагалися представники дев’яти партій та 32 незалежні кандидати. За даними МВС Естонії, право участі у виборах мали більше 963 тисяч громадян Естонії, включно з 51 тисячею тих, хто мешкає за кордоном. Більше 27 відсотків естонських виборців скористалися з наданої законом можливості і проголосували достроково. 140 тисяч віддали голоси за посередництвом інтернету — ще під час президентських виборів 2007 року Естонія стала однією з перших країн, яка надала своїм громадянам можливість голосувати «віртуально» на загальнодержавному рівні.
Друге місце із 23,3 відсотка голосів (це щонайменше 26 мандатів) посів головний конкурент «реформістів» — Центристська партія на чолі з мером Таллінна Едгаром Савісааром. На третьому місці — «Союз Вітчизни і Республіка»: 20,5 відсотка голосів виборців і 23 місця в парламенті. Четвертою і останньою політичною силою, яка пройшла до нового парламенту, стала Соціал–демократична партія, яка набрала 17,1 відсотка голосів (19 мандатів). Партія зелених, Народний союз, християнські демократи та всі незалежні кандидати не подолали п’ятивідсотковий бар’єр і не будуть репрезентовані в законодавчому органі.
Інтереси російськомовного населення Естонії репрезентувала Русская партія. Принаймні так вона себе позиціонувала, бо насправді за цю силу проголосували лише 0,9 відсотка виборців. Тобто близько п’яти тисяч осіб, тоді як загалом в Естонії мешкає понад 150 тисяч росіян.
Проте «русскіє» не здаються: як заявив депутат уже колишнього складу парламенту Дмитро Кленський, його політична сила зовсім не програла вибори. Отриманий результат у 0,9 відсотка гарантує партії невелике фінансування з держбюджету та право виступати в ЗМІ, що дозволить їй і далі вільно проводити антиестонську наклепницьку кампанію серед свого електорату — відставних радянських військових та колишніх радянських парфункціонерів на пенсії.
Російські активісти активно вивчають «матбазу» масових протистоянь із правоохоронцями: щити, балаклави, коктейлі Молотова... За прикладами, благо, далеко ходити не треба: поряд, якихось шість сотень кілометрів, — Україна, де досвідчені товариші покажуть, навчать, передадуть досвід. >>
Лідер партії «Зміна» (Zmiana) Матеуш Піскорський не знав, що його партію фінансували російські спецслужби — така лінія захисту польського політика, заарештованого у Польщі за шпигунство та поширення антиукраїнських настроїв. Прокуратура і Агенція внутрішньої безпеки стверджують, що все було саме навпаки. >>
На тлі низького безробіття та великої кількості вакансій чеський уряд започаткував нову державну програму запрошення іноземних фахівців, повідомляє «Радіо «Свобода». Ідеться передусім про кваліфіковану робочу силу, яка зможе закрити прогалини на чеському ринку праці, а головним джерелом таких фахівців чехи бачать Україну. >>
Міністри фінансів країн єврозони та представники Міжнародного валютного фонду після 11-годинних переговорів у Брюсселі домовилися вчора про новий транш допомоги для Греції в 11,5 млрд. доларів (10,3 млрд. євро) та реструктуризацію боргу, повідомляє Бі-Бі-Сі. >>
