Нація з перцем

...Своя маленька «Болгарія» є практично в кожному українському селі — адже з різних історичних причин більше трьох століть тому мешканці Старої Великої Болгарії розселилися по багатьох містах і селах нашої країни. Мене зацiкавило, зокрема, як живуть болгарські поселення саме на Півдні України. Приміром, болгари з Херсонщини прославили Україну, заснувавши перший Міжнародний конгрес письменників­фантастів. А от мешканці болгарського поселення Тернівка, розташованого на Миколаївщині, розповіли про те, як зуміли очистити своє містечко від наркоманів, а також вирішити житлово­комунальні проблеми.

Прем’єр­-міністр родом із Херсона

Незважаючи на те, що Південне місто на Дніпрі не може похвалитися багаточисельністю болгарського поселення, воно знамените своїми особистостями. Так, саме в Херсоні народився і виріс Сергій Станішев. Тепер його називають політичною зіркою Східної Європи. У 44­річного байкера та любителя анекдотів за плечима досвід роботи главою уряду Болгарії та вступ цієї країни до Європейського Союзу. Не забуває Сергій Станішев i про свою маленьку батьківщину. Цілком можливо, вже скоро він відвідає Південь України з діловим візитом. А ще Херсон може пишатися тим, що вже більш як 50 років підтримує дружні стосунки з болгарським містом Шумен. Дружина мера цього сонячного міста, Ольга Костова, — має червоний диплом Херсонського університету.

— Болгарія — прекрасна країна, наша історична батьківщина. Але ми все ж живемо в Україні, тому в першу чергу повинні думати про її інтереси, — каже голова міської громадської організації «Болгари Херсонщини» Юрій Палічев. — І це добре, що досвід наших ділових партнерів iз дружньої країни «працює» на благо України.

Болгарська фантастика в Україні

Справжньою сенсацією став для Херсонщини перший Міжнародний конгрес фантастів під назвою «Загублений світ». На це свято до провінційного міста з’їхалися імениті письменники та сценаристи з 15 країн світу.

— У Болгарії живе відомий усьому світу письменник­фантаст Атанас Славов, — розповідає Юрій Палічев, — ми запросили його на наш конгрес у Херсон й отримали позитивну відповіть. Тепер він входить до складу журі, яке вже незабаром визначить кращий сценарій для фантастичного короткометражного фільму на фестивалі «Гоголь­фентазі».

Ще один цікавий факт: коли гості з сонячної Болгарії приїхали до Херсона й поспілкувалися з членами болгарської громади, то з подивом відзначили, що болгарська мова у нас збереглася у набагато чистішому вигляді, ніж у самій Болгарії. Адже там вона вже давно асимілювалася і піддалася великому впливу з боку Туреччини, Франції та Італії. А ось в Україні, навпаки, зберегла свою чистоту. Те ж саме стосується i національних традицій. Якщо корінне населення в Болгарії після вступу до ЄС переймає європейський стиль життя (як в одязі, так і в їжі), то етнічні болгари, що мешкають на території України, можуть похвалитися безліччю рецептів та реліквій, які дісталися їм ще від бабусь і дідусів.

Свій мікрорайон у Миколаєвi

Нинi у Тернівці проживає близько п’яти тисяч етнічних болгар, які вільно розмовляють на древньому македонському діалекті. Ще зовсім недавно це скромне поселення нічим не відрізнялося від інших «спальних» районів Миколаєва: розбиті дороги, іржаві каналізаційні труби і зграйки «гопників» на вулицях. Але все змінилося, коли мешканці Тернівки добилися самоорганізації громади. І вже незабаром у Тернівку прийшла цивілізація у вигляді нової каналізації. Тепер люди кажуть, що навчилися абсолютно всі проблеми вирішувати спільно.

Як розповів лідер руху «Союз болгарської молоді» Денис Жело, завдяки тому, що їм удалося знайти кошти для фінансування молодіжних проектів у Тернівці, рідне селище вдалося очистити від наркоманів та алкоголіків. Тепер можна з упевненістю сказати, що «болгарське поселення» на Миколаївщині — найздоровiше. Денис Жело похвалився, що член ради «Союзу болгарської молоді» Андрій Мавродієв уже четвертий рік поспіль утримує звання чемпіона міста та області з боксу. Крім того, минулого року створено болгарську футбольну команду «Тернівка», яка утримує лідируючі позиції на чемпіонаті міста серед аматорських команд iз міні­футболу.

Ще одна з гуманітарних «родзинок» Тернівки — музей болгарської культури. Цей заклад уже відсвяткував своє 55­річчя. А заснував його в 1957 році болгарин Іван Божков. Вiн віддав понад 30 років свого життя дослідниць­кiй роботі з історії рідного села, особисто зібрав більшість експонатів музею, що відображають побут і культуру болгар­переселенців, які проживають в Україні.

До Болгарії — з любов’ю

А ось директор тернівського Будинку культури «Софія» Лідія Кравченко з гордістю розповіла мені про поїздку на міжнародний фестиваль болгарської культури. За її словами, особливо запам’ятався той момент, коли люди в залі плакали й аплодувади стоячи нашій Вікторії Яні — солістцi ансамблю «Жайворонки». Дівчина виконала складну старовинну болгарську повстанську баладу. Цю пісню, яка так вразила учасників фестивалю, збирали, в буквальному сенсі, по крихтах.

— Для виступу в Болгарії нам хотілося підготувати щось унікальне, — розповідає директор Тернівського краєзнавчого музею болгарської культури Анатолій Волчо. — Я купив диктофон і обійшов усіх літніх людей у Тернівці, які ще пам’ятали болгарські автентичні пісні. У результаті у нас зібралася чимала картотека старовинних болгарських пісень. Одну з них ми й представили на фестивалі. Особливістю пісні «Гледена­преглед» («Дивлюся­придивляюся») у виконаннi «Жайворонкiв» i була її автентичність.

Любимо болгарську кухню

Ми не можемо уявити нашу сучасну кухню без фаршированого болгарського перцю та шопського салату. Насправді болгарська кухня є багатшою, ніж це здається на перший погляд. А ось господині з болгарського поселення в Тернівці вмiють (як я з’ясувала для себе) готувати справжню лютеницу — так називається гостра паста з перцю і помідорів. Її подають до столу як закуску або гарнір.

— Якщо правильно змішати хліб, молоко, масло і сир, то отримаєте добру юшку, що має назву «Попара», — вчить мене фахівець iз болгарської кухні з Тернівки Галина Сташевська.

Але мені, якщо казати відверто, найбільше сподобалася справжня болгарська дулма, бо вона чимось схожа на наші голубці, тільки в її склад входять рис, пшоно та пiдчеревина. А якщо вам захочеться спробувати щось екзотичне, то рекомендую вибрати на десерт болгарський листковий пиріг із бринзою, сиром або гарбузом, що має назву «баниця». Не пошкодуєте!

А ще мені вдалося з’ясувати, що саме слово «Тернівка» — в українській кухні означає міцний алкогольний напій. Готують його з ферментованого терну, цукру та горілки. Тернівка настоюється шість місяців і пити її рекомендують дуже обережно: настоянка на травах зміцнює організм, якщо вживати її в невеликій кількості.