— Хочу перенестися на машині часу в часи сталінських репресій, реформ і страт. Кажуть, тоді пломбір у вафельних стаканчиках такий смачний був!
* * *
— А тут наш автобус зробить санітарну зупинку. Адже наша екскурсія триває без малого вже чотири години.
Голос ззаду:
— Та й без великого – теж!
* * *
— Наталко, раніше ти була набагато товща.
— Блін, не «раніше була товща», а «ти дуже схудла»! Коли ж ти, бовдуре, навчишся робити дамі компліменти?!
* * *
Із розмови колишніх випускників:
— Нещодавно заходив у нашу стару добру школу.
— Що–небудь у ній поміняли — дах, вікна, двері, приладдя?
— Ні, тільки назву. Тепер це гімназія.