На Херсонщині аграрії навчилися вирощувати найдорожчу у світі спецію

02.06.2017
На Херсонщині аграрії навчилися вирощувати найдорожчу у світі спецію

Інноватори з села Любимівка вже другий сезон поспіль висаджують примхливу пряність на своїх грядках у надії на прибутковий урожай.
 
За словами підприємців, досвід минулого року показав, що український шафран має добрий попит у країнах Європи та відмінні шанси прижитися на херсонській землі.
 
Незвичайну для України культуру, шафрановий крокус, першим завіз на південь країни бізнесмен зі Швеції Йохан Боден.
 
Його дружина Лариса відзначає, що цей експеримент iз вирощування шафрану обійшовся їхній родині не дешево.
 
Адже за кожен кілограм посадкового матеріалу довелося викласти по 4,5 євро.
 
Зате пізніше шафранові крокуси довели свою перспективність: заробіток на квітах окупив вкладені витрати з лишком.
 
«Нині у травні ми вже зібрали перший урожай золотого шафрану, майже півтора кілограма вишуканих спецій, — розповіла мешканка села Любимівка Лариса Боден.
 
— Наше господарство стало першим на півдні України, де зважилися на висадку шафрану, цибулини якого завезли до України з Голландії. Із двох тонн посадкового матеріалу прижилася достатня кількість молодих паростків для того, щоб побудувати успішний бізнес на квітах».
 
За словами аграріїв, клімат на Херсонщині схожий iз кліматичними умовами до країн, де шафран став традиційною для вирощування культурою.
 
Як відомо, до 90 відсотків світового врожаю шафрану збирають в Ірані, а 2017 року світове панування цієї країни зважився посунути Узбекистан.
 
Там на національному рівні реалізують проект з організації плантацій лікарських рослин на землях лісового фонду та фермерських господарств.
 
А от в Україні вирощуванням золотого шафрану поки що займаються винятково фермери-ентузіасти.
 
Результати дослі­джень учених iз вирощування шафрану показали, що ця рослина є цінною сировиною для фармацевтичної галузі та харчової промисловості.
 
Червоні рильця шафрану — основну сировину, що має вартість, збирають у жовтні-листопаді та відправляють на заготівельні пункти.
 
У перший рік із 1 га плантації можна отримати не більш як 4 кілограми золотого шафрану, на другий рік — уже близько 7-8 кілограмiв; у наступні роки — до 16 кілограмiв урожаю.
 
На світовому ринку вартість одного кілограма такої сировини може становити від 400 до 1000 доларів.
 
Тобто фермери зможуть заробляти до 15 тисяч доларів з одного гектара, засадженого шафраном, за умови, що замовники з країн Європи дадуть згоду співпрацювати на постійній основі.
 
Істотний плюс золотого шафрану як товару полягає в тому, що для його зберігання не потрібні якісь  особливі умови та дотримання часових меж.
 
Чим довше царська приправа перебуває на складі, тим вишуканiшим стає її смак. n