Громада — як одна сім’я:

16.05.2018

Шановна редакціє. Мене, пенсіонера, який живе у селі, спонукало звернутися до вас із листом те, що для нас,  тих громадян, які живуть в Україні, а не виїхали в різні країни через обставини, що склалися в державі від господарювання олігархів, кнопкодавів, створюють нестерпні умови навіть не життя, а виживання.
 
У побуті ми всі користуємось електроенергією та газом. Так от, у недалекому минулому користувачі для обліку спожитого послуговувалися лічильниками та обліковими книжками і, відповідно, проводився розрахунок за спожите.
 
На сьогодні споживачам необхідно наперед подзвонити у відповідні служби, щоб надати цифри використаних ресурсів, а потім вам надійде платіжка, де буде розписано, за що й скільки платити.
 
Ви не уявляєте, як важко туди додзвонитися. І ось пенсіонери, а дехто з них із паличками, їдуть у райцентри, щоб з’ясувати, що й до чого, і надати показники своїх лічильників особисто.
 
Це створює масу незручностей для споживачів. Невже з цього хтось матиме прибуток, змушуючи людей до зайвих витрат?
 
І ще: проживаючи в селі, тільки й чуєш, що то одну хату, то другу обікрали, виламавши замки. То, може, замість селищних та сільських рад організувати козацькі дружини?
 
Це б дисциплінувало населення і дозволило швидко виявляти всіляких небажаних суб’єктів легкої наживи.
 
А лізли в Україну і будуть лізти з усіх бокiв. А для того, щоб Україна існувала як держава, потрібно, щоб населення нашої країни було однією сім’єю. 
 
Юрій ПІЛЯЙ, пенсіонер
Паволоч, Попільнянський район, 
Житомирська область

  • Свiтло волi i в рабiв запалює iскру свободи

    Ленінсько-сталінські мічуринці усі 75 років більшовицької терористичної диктатури здійснювали колосальну селекційну роботу: винищували під корінь українську еліту, свідомих і освічених громадян, які не сприймали свого рабського становища, активно чи пасивно чинили йому опір. >>

  • Вовчі закони олігархів чи демократичні засади?

    Цього року відзначимо 27-му річницю незалежності України. Багато людей iз незалежністю нашої держави пов’язували надії на краще, заможніше життя. Проте так не сталося. На превеликий жаль, на крилах незалежності Україна не піднялася вгору, а почала котитися донизу й стала однією з найбідніших країн Є >>

  • ПОЛІТПАРНАС: Лабіринт

    Наше життя — це вічні мандри у темнім лабіринті долі. Петляють успіху меандри, що визначають наші долі. >>

  • Корупція — короста на тілі держави

    Доброго дня, шановна редакціє! Я не належу до жодної партії чи політсили, я — звичайний громадянин нашої багатостраждальної України, який не може більше спокійно дивитися на той безмір, який твориться у нашій державі. >>