Хто сказав «няв»? У Львові презентували ШІ-ошийник для спілкування з котами

Ошийник Cotia перекладає звуки котів на людську мову: його нещодавно розробили у «Львівській політехніці».

 

Ґаджет працює за технологією фітнес-браслета, а також дає рекомендації щодо догляду за улюбленцем.

 

Про це Суспільному розповів Андрій Михайлів — аспірант університету «Львівська політехніка» і співзасновник проєкту. 

 

Стартапери університету розробили комфортний для кота дизайн і форму та вже випробовують прототип зі своїми улюбленцями. 

 

«Ошийник дає краще розуміння тварини. Ключова перевага, що ви можете на відстані знати, що з твариною. Наприклад, ви поїхали на море, залишили тварину на своїх знайомих і за станом дивитесь, чи вона достатньо грається, чи не стресує, чи її вчасно годують. Усі ці звуки опрацьовує ошийник і передає на сервер. Наприклад, що кіт їсть — тверда чи волога їжа, різні звуки, що показують радість, тривогу, або звук, який кіт видає при небезпеці або бійці», — каже Андрій Михайлів.

 

За допомогою штучного інтелекту система аналізує звуки кота, а результат відображається у спеціально розробленому додатку. 

 

«У нас будуть візуальні зображення різних станів: агресія, нейтральний, що тварина просто вас кличе, буде також підпис українською та англійською. Ви зможете змінювати це в налаштуваннях, також побачити статистику. Наприклад, будете бачити, чи за останню добу ваш кіт переживав, чи більше вас кликав», — розповідає співзасновниця проєкту Ірина Іськович.

 

Як пишуть на сайті «Львівської політехніки», ідея створити ошийник з’явилася в Андрія ще в 2020 році, коли він писав дипломну роботу. Тоді стартапер зрозумів, що ідея виглядає прибутковою, почав аналізувати дослідження, конкурентів і зацікавленість користувачів у такому продукті.

 

«У мене вдома в селі чотири коти, і я все життя стежив за тим, що з ними коїться, й іноді, власне, не міг зрозуміти, чи з котами все гаразд, адже неможливо бути впевненим у своїх навичках розуміння тварини», — згадує Андрій.

 

У команді стартапу наразі п’ятеро людей, зокрема кілька студентів-фрілансерів: троє третьокурсників бакалаврату «Систем штучного інтелекту» у «Львівській політехніці» — Софія, Ірина та Максим, а Олег — першокурсник «Комп’ютерних наук» у Польсько-японській академії (PJATK).

 

«Загалом ми покриваємо наші мінімальні потреби з розробки пристрою, але якщо є зацікавлені дата-майнери та дата-аналітики — ми були б не проти зв’язатися з ними», — говорить Андрій Михайлів.

 

Він має трирічний стаж як net-розробник, працює та вчиться в аспірантурі на кафедрі систем штучного інтелекту Інституту комп’ютерних наук та інформаційних технологій Національного університету «Львівська політехніка».

 

Після завершення бакалаврату освіт­ньої програми «Інженерія програмного забезпечення» захищав диплом на тему «Ошийник із мікрофоном для визначення стану кота за голосовим сигналом».

 

Потім була магістратура програми «Системи штучного інтелекту»: там дипломна називалася «Визначення стану кота за голосовим сигналом».

 

Зараз, окрім роботи й навчання, Андрій працює над дисертацією «Інформаційна технологія визначення фізіологічного стану тварини за звуковими сигналами на основі методів глибинного навчання».