Ігри з кривавим монстром. Україна перенаситилась зажуреністю Заходу

Отже, війна в Україні виявила реальні обриси Китаю. Стерлася, зникла ілюзія про Пекін, який зупинить війну. В нього немає жодних можливостей та інструментів. Головне — в нього відсутня сила. Її вигадали наївні миротворці.

 

Через безсилля Заходу і його нездатність діяти більш рішуче і послідовно. Путін сильніший від Сі. Китайський лідер у густій тіні й вийти з неї не наважується. А путін формує врешті міжнародний порядок денний. 

 

Світові ЗМІ стверджують, що телефонними перемовинами з очільником Китаю Сі Цзіньпіном американський президент не був задоволений. Офіційно Білий дім лише підкреслив стурбованість американської сторони вільним судноплавством у Південно-Китайському морі, а також підживленням Китаєм російського військово-промислового комплексу.

 

Натомість цим перемовинам приділив багато уваги Китай. МЗС КНР — офіційний представник зовнішньополітичного відомства Ван Веньбінь — прокоментував розмову досить різко: президент Байден згадав рифи Женьай, Сянган, Синьцзян та Сіцзан, котрі, на думку офіційного Пекіна, є внутрішньою справою Китаю.

 

Веньбінь більше, ніж американські посадовці, висловися і з українського питання. Зокрема він наголосив, що Китай не є ініціатором чи стороною конфлікту: існує ризик подальшої ескалації, тому потрібно покласти край конфлікту дипломатичним шляхом. 

 

«У політичному врегулюванні не має бути переможців і переможених. Навпаки, має затріумфувати мир. Китай і далі відіграватиме конструктивну роль для досягнення цієї мети... Ми не шукали і не будемо шукати вигоди з цього конфлікту. Інші країни не повинні піддаватися наклепам та здійснювати нападки на нормальні китайсько-російські міждержавні відносини, не мають утискати законні права та інтереси Китаю та китайських компаній, не повинні без причини перекладати провину на КНР та провокувати блокову конфронтацію», — заявив він.

 

Про допомогу росії, звісно, жодного слова не сказав. 

Отже, все вказує, що стосунки США та Китаю вкотре погіршились. На тлі саміту міністрів закордонних справ країн-членів НАТО, що проходив 3-4 квітня в Брюсселі.

 

Видання Politico натякнуло, що США готують передачу майданчика «Рамштайн» під оруду НАТО. Це на випадок перемоги Дональда Трампа на президентських виборах.

 

Синхронно з цією публікацією стався інформаційний витік в інших ЗМІ про пропозиції президента Франції Еммануеля Макрона рішучіше протидіяти росії. На цьому тлі міністр оборони Франції Себастьян Лекорню зателефонував міністру оборони сєргєю шойгу. Французька Le Monde каже, що про розмову з Лекорню подбав особисто президент Макрон. 

 

Розмова була непростою. За даними міноборони рф, спершу йшлося про теракт у ТЦ «Крокус». Лекорню «наполегливо намагався переконати в непричетності України та країн Заходу до атаки терористів», на що шойгу сказав про якісь відомості про «український слід», причому зі схвалення «західних кураторів». Усе за старою кадебістською методичкою.

 

Він також висловив сподівання, що французьких спецслужб серед так званих кураторів немає. 

Не обійшлося й без традиційних кремлівських погроз. Мовляв, відправка французького контингенту на захист українських земель створить проблеми самій Франції.

 

Водночас в рф заявили про готовність до діалогу на базі «Стамбульської мирної ініціативи», а без участі росії мирна конференція (на підставі формули миру Зеленського) у Женеві не має сенсу. 

 

Цікаво, що прессекретар путіна дмітрій пєсков на запитання, що мається на увазі під «Стамбульською мирною ініціативою», порадив шукати відповідь у міноборони.

Версія французької сторони інша: Лекорню висловив співчуття родинам загиблих і постраждалих унаслідок теракту в «Крокусі», запевнивши, що французька сторона не володіє даними про причетність до вбивств громадян рф України, та закликав «не інструменталізувати» це питання.

 

Також він засудив російську агресію і запевнив: Франція підтримуватиме Україну в боротьбі за незалежність стільки, скільки потрібно, щоб «повернути мир і безпеку на європейський континент».

 

Причому йшлося про зростання ризику терористичних загроз узагалі, а не конкретно про «Крокус». І це зрозуміло, адже у липні Франція прийматиме Олімпіаду.

 

Дві версії цієї розмови миттєво викликали скандал. Офіційний Париж спростував заяву російської сторони про готовність до діалогу щодо України.

 

Водночас німецьке видання Der Spiegel виклало власні спостереження: розмова з міністром оборони рф — перша з квітня 2022 року — була грубою, шойгу прямо погрожував своєму французькому колезі, сипав бездоказовими твердженнями. 

 

Певною мірою така поведінка зрозуміла. За даними одного з російських Telegram-каналів, сєргєя шойгу можуть усунути з посади міністра оборони рф улітку поточного року.

 

І хоч джерела з оточення самого шойгу відмовилися коментувати таку перспективу, вищезгадана відповідь пєскова на запитання про «Стамбульську ініціативу» виказує роздратування кремля та особисто путіна.

 

Макрон засудив «погрозливі коментарі» шойгу та назвав їх спробою «інформаційної маніпуляції».

Тож французький президент Еммануель Макрон став новою ціллю агресії московитів. Він застерігає про можливі теракти росії на Олімпіаді у Парижі цього літа та закликає союзників посилити відсіч агресору. 

 

Впродовж кількох останніх місяців російська преса жорстко атакує лідера Франції, причому під «обстріл» потрапила і родина Макрона, зокрема його дружина.

 

Недавня публікація Le Monde про провал пропозиції Макрона щодо переходу до більш рішучого захисту України засвідчила, що перехоплення Францією ініціативи роздратувало кремль. Вочевидь, пишуть медіадослідники групи EUvsDisinfo, «Париж зачепив росію за живе». 

 

Однак Макрон навіть під таким тиском не відмовився від своєї ідеї активніше протидіяти країні-агресору. Ба більше, на саміті МЗС країн-членів НАТО аналогічні заяви пролунали від представників кількох держав.

 

Зокрема від Румунії. Голова зовнішньополітичного відомства цієї країни Луминиця Одобеску висловила думку, що країни-члени НАТО мають перейти до «амбітних дій» на підтримку України.

 

Британський міністр закордонних справ Девід Кемерон визнав, що союзники ризикують програти війну проти рф, якщо не активізуються, однак категорично спростував введення військ на територію нашої держави.

 

Ще одна проблема, що була оприлюднена в ході дискусій у Брюсселі, — партнери нашої країни програють росії в обсягах виробництва боєприпасів. Розрив становить кілька разів.

 

Мовляв, тому в Європі та США не лише терміново шукають снаряди для України по всьому світу, а й міркують, як стрімко наростити їх виробництво.

 

Водночас ця проблема може бути штучною — завуальованим для міжнародної спільноти виправданням затримки зброї Україні. Адже ми знаємо, що нам віддали чимало старої зброї, щоб не морочити голову з утилізацією.

 

А є новіша й зовсім нова, котрої чомусь для нас шкода.

Якщо стратегія Сі зазнала серйозної поразки, в тому числі й через війну в Україні, то путін вмонтував у неї ідею, яку дискутує світ. Імперську. Окремої російської цивілізації в триєдиному існуванні слов’янських народів.

 

У своїх таємних архівах путін знайшов докази, що всі вони є росіянами. Більше або менше. З історичного походження. Напевно, з Київської Русі. Разом із внутрішніми національними окраїнами.

 

Вони якщо і не стали «русскімі», то вже перестали бути національними окремостями. Всі їхні природні й життєво необхідні ресурси контролюють росіяни або силовики кремля.

 

Чечня не змогла вийти з російської петлі, хоча найбільше була готовою. Для путіна ідея імперії — вище нації. Це і є причина війни з Україною. Тому він ніколи її не припинить. Якщо інтереси імперії не будуть задоволені. 

 

Унікальність російської держави полягає в тому, що тільки імперія робить росіян народом. Український етнос століттями зберігався як самодостатній, часом — без державної організації. Розпад російської імперії розчинить росіян серед інших народів, і вони забудуть, хто вони є. 

 

Якщо ця війна закінчиться, а імперія переможе або залишиться, як планують у Вашингтоні, росія змушена буде почати іншу. Для самовиживання і розширення. Як головної генетичної функції імперії. 

 

Уточнимо: недоімперії. Ідеологія націонал-шовіністичної зверхності з опорою на надмірний ядерний потенціал, викопну економіку й утримання більшості населення на соціальній голці, поєднана з мафіозно-олігархічною практикою управління країною. Глава росії перетворив убивства своїх ворогів, політичних та ідейних опонентів, непокірних народів на публічну практику політики, яку принизливо акцептує Захід. 

 

Вдова Олексія Навального Юлія в Європарламенті чітко сформулювала статус режиму владіміра путіна: «Ви маєте справу не з політиком, а з кривавим монстром. Путін — ватажок організованого злочинного угруповання, воно включає в себе отруйників і найманців, але це все маріонетки. Найважливіша річ — це люди, наближені до путіна, його друзі, соратники, хранителі мафіозних грошей. Ви й ми всі зобов’язані перемогти кримінальну банду». 

 

І незважаючи на те, що перша леді України Олена Зеленська відмовилась сидіти поруч у Конгресі США з Юлією Навальною, все ж Україні варто використовувати й риторику вдови російського опозиціонера для міцнішого тримання Заходу за причинне місце інформаційного, а головне — фактичного тонусу. 

 

Бо слів стурбованості Україна вже переїла. І доки Захід продовжує висловлювати стурбованість, орда добиває Харків, Херсонщину, Сумщину, намагається винести за дужки реальності Одесу, Миколаїв, цілодобово товче Дніпро, пнеться трощити Київ, шарить своїми загребущими ракетно-дроновими ручищами по всій Україні.