Обкладинка російського альбому Алмонда.
Британський співак Марк Алмонд мав свої зоряні «п'ять хвилин» на початку 80-х років, коли у складі дуету Soft Cell випустив кілька хітів, зокрема і пісню Tainted Love («Грiшне кохання»). Вона розійшлася на синглі накладом десять мільйонів примірників, досi звучить в ефірі, увійшла до репертуару інших відомих виконавців. 1984 року шляхи учасників дуету, Марка Алмонда та Дейва Болла, розійшлися, оскільки обидва потрапили у наркотичну залежність. З неї Алмонд вийшов лише через 12 років, коли двоє колег-наркоманів викинули його з вікна шостого поверху. Співак вижив і переосмислив своє вдруге здобуте життя. Він знову почав складати та виконувати пісні, виступати з концертами, написав автобіографічну книгу «Грiшне життя». Особливо вдалими були його сценічні виступи, які музичні критики охрестили «театром Марка Алмонда». Як особа нетрадицiйної сексуальної орієнтації, він на концертах шокував публiку екстравагантними костюмами, використовував елементи кабаре та французького шансону.
Алмонд сподівається, що знову повернеться в хіт-паради завдяки своєму новому альбому Heart on Snow («Серце на снігу») з 18 піснями та буклетом на 44 сторінках на додаток. Це доволі незвичайне для британського ринку видання, оскільки на ньому зібрані російські народні пісні та романси, записані у Санкт-Петербурзі. В інтерв'ю Бі-Бі-Сі співак так пояснив мотиви цього дивного кроку: «На початку 90-х років, коли я концертував у Росії, люди дарували мені касети із записами російських пісень та заохочували прослухати їх. Оскільки я не розумів мови, то спочатку не перейнявся пристрастю та емоціями цих пісень. Але пізніше, коли мені зробили переклад текстів, ці пісні глибоко зворушили мене, і я вже тоді знав, що настане такий день, коли я буду їх виконувати».
Нагода трапилася цього року, коли російський продюсер Михайло Кучеренко запропонував Алмонду записати у супроводі лише піаніно альбом iз російськими піснями. Коли настав час практичної реалізації проекту, то з'ясувалося, що кiлька відомих російських голосів бажають приєднатися до нього. Йдеться, зокрема, про Людмилу Зикіну та Аллу Баянову. У підсумку проект розрісся до таких розмірів, що у записі взяв участь великий оркестр та хор кадетів Петербурзького морського училища. Алмонд стверджує, що російські слухачі сприйняли його інтерпретацію російських пісень «тепло та з ентузіазмом». Залишається зачекати на реакцію британської публіки.
Усе життя я соромилась співати. І на те були всі підстави: відчувала, що неправильно відтворюю мелодію, голос здавався якимсь «глухим», нецікавим. Але парадокс у тому, що з дитинства саме спів надзвичайно вабив мене: весь вільний час я слухала музику. Можливо, та любов передалася від тата. Він самостійно вивчився грі на декількох народних інструментах, завжди натхненно співав у колі друзів. >>
Ось уже півтора місяця найпопулярнішим музичним хітом в Україні є Державний Гімн. Ще ніколи не звучав він так часто і так масово. Його виконанням були позначені трагічні передранкові години 30 листопада та драматична ніч 11 грудня. Він палко лунав із вуст кожного, хто приходив на Майдан. З ним зустрічали Новий рік півмільйона українців. >>
Раніше, ще до середини грудня, на Майдані раніше суворо дотримувалися традиції щогодини співати «Ще не вмерла». Чоловіки знімали шапки і разом із жінками прикладали руки до серця, виконуючи Гімн України. Новий закон Майдану всім настільки сподобався, що заради виконання Гімну переривалася будь–яка робота, розмова, дискусія. >>
У Японії, коли дитина йде до школи, вона знає 300 народних пісень. В Україні навіть не кожен студент може підтримати своїм голосом співочу компанію. У школах на «народознавство», де б мали вчити звичаї та обрядові пісні, виділяється одна година на тиждень, і то не всі вчителі ставлять перед собою мету розспівати молоде покоління. >>
Для тих, хто не сприймає фольклор у чистому вигляді, музиканти подають етномузику у сучасних обробках. Буває, слухаєш якусь рок–ватагу з роззявленим ротом від захоплення, і навіть не підозрюєш, що цю пісню музиканти привезли з експедиції з Полтавщини чи Карпат. >>
Здається, лише ці корифеї українського рок–панку знають, що таке справжні «танці». У далекому 1987 році квартет молодих зухвалих хлопців уперше вийшов на фестивальну сцену Київського року–клубу і зіграв так, неначе знав, що на наступну чверть століття місце легенд українського року вже їм забезпечено. >>
