Підтримаємо «бацьку» із «заплямованим мандатом»?

      Офіційний Київ щодо білоруських виборів зайняв більш прагматичну позицію, аніж Європа та США. Адже для тих не так важлива економічна співпраця з Білоруссю. А от Україні в 2005 році вдалося збільшити товарообіг з РБ майже до 2 мільярдів доларів. Тому український Прем'єр-міністр Юрій Єхануров, який кілька місяців тому зробив недвозначний випад у бік Лукашенка, де в чому ототожнивши його з Гітлером, тепер вирішив взяти на себе роль «хлопця, який буде з ними (владою Білорусі. — Авт.) домовлятися, щоб більше їм продавати продукції і подорожче». Адже, на думку Єханурова, головним тут є розвиток торгівлі, а цьому не повинна заважати політика.

      У цьому місці з'являється знак питання: чи відбулася б в Україні перемога демократії й «помаранчева» влада, якби в 2004 році наші демократичні сусіди не підтримали Майдан? Чи не час Україні, перемігши авторитаризм, допомогти це зробити й білоруським побратимам, у яких президентські вибори були вочевидь ще більш сфальсифіковані, ніж у нас?

      Але наразі, коли білоруську демократичну революцію намагаються задушити в зародку, політична позиція офіційного Києва з цього питання є не надто конкретна. З одного боку, Україна долучилася до заяви ОБСЄ, в якій жорстко розкритиковано вибори «бацьки» та порушення прав людей у Білорусі. З іншого — Київ робить певні засте-реження з приводу  можливих санкцій Європи щодо Мінська. Як заявив учора речник МЗС України Василь Філіпчук, політика ізоляції Білорусі є неефективною. Тому, за його словами, у вирішенні питань відносин цієї країни з Євросоюзом та США необхідно проводити діалог, щоб Білорусь стала більш відкритою для світу. Власне, задля того, аби не чинити перешкод на шляху налагодження діалогу з Мінськом, Україна й намагається бути «максимально гнучкою».

      Тут, як і в економічних питаннях, також проглядається прагматична позиція України. Адже Києву дуже хочеться посісти місце регіонального лідера й такого собі миротворця. Це проглядалося, зокрема, через досить лояльну позицію України стосовно минулорічних, м'яко кажучи, не дуже демократичних виборчих кампаній у Казахстані та Азербайджані (де, як і в Білорусі, місцеві власті затримували українців). Ще б пак, ці країни багаті на енергоносії... Але ж у Білорусі немає нафти й газу. Тож, оцінюючи мінський Майдан, українська влада могла б принаймні запропонувати роль посередника, спробувати посадити за «круглі столи» тамтешні ворогуючі сторони й розв'язати таким чином питання з легітимізацією президента чи переголосуванням. Таку роль щодо України в 2004 році відгіравала Варшава.

      А поки офіційний Київ думає, як відкрити Білорусь для світу, світ робить свою справу, вважаючи, що не він, а сама білоруська влада ізолює свою країнуТак, голова МЗС Австрії, яка зараз головує в Євросоюзі, Урсула Пласснік заявила про готовність ЄС запровадити нові санкції щодо Мінська, зокрема проти осіб, відповідальних за «порушення демократичних прав громадян під час виборів».

      Сполучені Штати у свою чергу, акцентуючи на «атмосфері страху», в якій відбувалася ця виборча кампанія, підтримують ідею проведення нових виборів. Речник Білого дому Скотт Макклеллан також натякнув на можливість санкцій щодо Білорусі. Був жорстким у своїй позиції і Генсек Ради Європи Террі Девіс: «В країні, де свобода слова та об'єднань так прискіпливо й агресивно пригнічується, голосування є не проявом демократії, а фарсом». Пан Девіс, визнаючи помітну підтримку Лукашенка білорусами, все одно назвав «бацьку» «президентом із заплямованим мандатом».

      Серед основних порушень, які відзначили міжнародні спостерігачі і про які йдеться у висновку ОБСЄ, називається тиск на держслужбовців і студентів «з метою не допустити їхньої участі у виборчій кампанії опозиційних кандидатів», труднощі з доступом опозиції до ЗМІ. «Результати голосування підмальовували», спостерігачів не підпускали на необхідну відстань, щоб ті стежили за заповненням бюлетенів. ОБСЄ, окрім іншого, нагадує, що достроково проголосувала майже третина виборців (що є аномальним показником), при цьому недостатні заходи безпеки при збереженні виборчих скриньок збільшували можливість фальсифікацій.