Кожний громадянин має право самостійно обирати, в якій формі і в якому банку йому отримувати заробітну плату. Так чи інакше, а Мінфін вирішив підштовхнути такого потенційного клієнта до банкомату. Минулого тижня було підбито підсумки першого конкурсного відбору банків для обслуговування зарплатних проектів.

Обмеженість доступу до кредитних ресурсів залишається, як і раніше, проблемою №1 для дрібного підприємництва. Зазвичай мікрокредити видають лише в період розвитку бізнесу і водночас вони залишаються недоступними для підприємців-початківців на старті їхньої роботи. Великі банківські установи надають позику лише високорентабельним торговим підприємствам. А це, в свою чергу, гальмує розбудову сфери малого бізнесу, який є невід'ємною складовою економіки країни. Такими міркуваннями поділився під час відкриття форуму «Міжнародний рік кредитування в Україні» голова ради молодих підприємців України Денис Красніков. Інтернет-опитування показало, що 31,25 відсотка підприємців хвилює відсутність майна під заставу; 21,88 відсотка — потерпають від високих банківських ставок, 18,75 відсотка — побоюються фактору «життя у борг».

Приміряти доктрину «Відкритого неба», яку сповідують у Європейському Союзі, до практики повітряних сполучень в Україні — справа невдячна. «У нашій країні лише чотири авіакомпанії, які виконують масштабні рейси. Вони й забезпечують увесь рівень зростання повітряних мереж», — стверджує директор департаменту Державної авіаційної служби Віктор Земников. Мабуть, не є новиною для українців той факт, що жодна вітчизняна авіакомпанія не може конкурувати з компаніями інших країн. Викликає подив і те, що в нашій країні ніколи не створювалися норми догляду за системою польотів. Та й нині ці норми залишаються лише в ілюзорних планах. Усі ці малопривабливі сторони вітчизняної авіації були предметом обговорення «круглого столу», що проходив днями в Міжнародному центрі перспективних досліджень.

Недавнє непорозуміння Держспоживстандарту України з грузинськими колегами щодо постачання неякісної води «Боржомі» поступово переростає в угоду про співпрацю між Департаментом з регулювання виробництва мінеральних вод, пива та безалкогольних напоїв і Держспоживстандарту України. Домовленість полягає у створенні сприятливих умов для насичення споживчого ринку держави якісними товарами, захисту прав споживачів. Голова Департаменту Грузії Зураб Чекурашвілі наголосив, що міністерство сільського господарства Грузії підтримує діяльність Держспоживстандарту України щодо виявлення товаровиробників, які займаються фальсифікацією мінеральної води «Боржомі». Грузинський міністр навіть запропонував вирішувати цю проблему разом.