Дональда Туска допитали у прокуратурі у справі смоленської катастрофи

14:52, 03.08.2017
Дональда Туска допитали у прокуратурі у справі смоленської катастрофи

Дональд Туск очолює Європейську Раду, тому не зміг з’явитися до слідчих у справі "смоленської катастрофи"

Екс-прем’єр Польщі, нині голова Європейської ради Дональд Туск вчора вкотре складав свідчення у Національній прокуратурі Польщі. Цього разу слідчі допитували його у справі, що стосується порушень під час розтинів тіл жертв смоленської катастрофи.

Високопосадовця вже викликали у цій справі на 5 липня, однак він не з’явився у прокуратурі у зв’язку з виконанням обов’язків голови Європейської ради. Цього екс-глава уряду Польщі прибув до Варшави і о 10 ранку з’явився в прокуратурі.

Розслідування, у якому Дональд Туск є свідком, проводять у справі підозри невиконання обов’язків державними службовцями безпосередньо після авіакатастрофи у Смоленську. Як написано у повідомленні прокуратури, «воно стосується, зокрема, екс-прокурорів Військової окружної прокуратури у Варшаві, які не брали участі у розтинах тіл 95 жертв смоленської катастрофи, а також офіційно не звернулися з клопотанням про допуск їх до розтинів». «Крім того, вони не наказали провести розтини відразу після транспортування тіл до Польщі», - йдеться у повідомленні польської прокуратури.

Це, на думку слідчих, унеможливило викриття багатьох помилок, пов’язаних із ідентифікацією жертв трагедії. У червні, після проведення кількадесяти ексгумацій жертв смоленської катастрофи, заступник генерального прокурора Марек Пасьонек заявив, що експертизи показали довгий перелік порушень. У дев’яти трунах знайдено частини тіл інших загиблих осіб.

У справі підозри невиконання обов’язків державними співробітниками безпосередньо після авіакатастрофи у Смоленську було допитано, зокрема, екс-міністра здоров’я Еву Копач, екс-міністра закордонних справ Радослава Сікорського та екс-міністра юстиції Кшиштофа Квятковського. Слідчі запевнили, що незалежно від їхніх повноважень, вони зобов’язані допитати кожного, хто може надати важливу для провадження інформацію.

Мотивація ніби вірна, але у всіх випадках йдеться високих представників попередньої правлячої партії «Громадянська платформа», яку глава теперішньої правлячої партії «Право і справедливість». Ярослав Качинський вирішив розтоптати в болоті і винищити виходячи виключно з власного меркантильного міркування помсти. Чи не з цих же мотивів він тепер прагне підпорядкувати собі всі суди та прокуратуру, чим невдоволений Брюссель?

Качинському не вдалося цього року усунути Туска з посади глави Європейської ради: всі інші країни ЄС, окрім Польщі, проголосували за переобрання його на другий 2,5-річний термін. Відтак Качинський вирішив добивати президента ЄС випробуваними домашніми способами – обвинуваченнями та допитами в прокуратурі. І не лише його, а й членів родини Туска. Два дні тому прокуратура допитувала про джерела його доходів сина Туска – Міхала.

Ярослав Качинський увійшов у серйозний конфлікт з ЄС. З Брюсселя останніми днями нагадують про незаконність вирубу лісів у Бєловєжскій пущі, а оточення Качинського йде у контрнаступ.

На цьому тижні права рука Качинського – міністр оборони Антоні Мацєревич ні сіло, ні впало підняв тему воєнних репарацій Німеччини за знищення часів Другої світової війни 1939-1945 років.

Федеральний уряд Німеччини вважає, що питання військових репарацій щодо Польщі остаточно врегульовано. Про це заявила заступник прес-секретаря німецького уряду Ульріке Деммер під час прес-конференції в Берліні. Водночас, в консультативному висновку від 2004 року, проведеного для Сейму Польщі, стверджується протилежне. Ульріке Деммер на питання про можливу виплату Німеччиною військових репарацій Польщі відповіла, що в 1953 році Варшава відмовилася від додаткових репараційних виплат і згодом неодноразово підтверджувала це.

У той же час, в розпорядженні Польського радіо виявилася правова експертиза, з якої випливає, що в польсько-німецьких відносинах немає ніякого правового положення про відмову з боку Польщі від репарацій.

Це лише частина мікро- і макроконфліктів теперішньої правлячої партії «ПіС» з ближніми і дальніми європейськими сусідами Польщі. Ці щоденні сварки вже внесли розкол в польське суспільство, яке ще недавно здавалося єдиним і неподільним.