У Пекін — за повторенням успіху Афін

17.11.2007
У Пекін — за повторенням успіху Афін

Юрій Нікітін не проти поповнити колецію своїх призів у Пекіні. (Фото УНІАН.)

Досить несподівано для багатьох, але навряд чи для самого себе, спортсмен із Миколаєва Юрій Нікітін виграв «золото» Афін–2004. Після олімпійського тріумфу хлопця почали переслідувати серйозні травми. Тому до чемпіонату світу, який нещодавно відбувся у Канаді, Юрій готувався лише близько року.

Узагалі, в батутистів дуже сувора формула відбору на Олімпійські ігри: путівку туди можна вибороти лише на світовій першості. І ліцензії видаються не іменні, а для країни. Можливо, певною мірою це справедливо, але нікому не хочеться «вбиватися» задля «того хлопця». Перепустки на Олімпіади у чоловіків і жінок отримують лише по 16 спортсменів: 14 із них відбирають на чемпіонаті світу, ще двоє — додаються з країн, де цей вид спорту наразі не надто поширений — для популяризації. Тож зусиль потрібно витратити справді чимало.

Левову частку нагород на «мундіалі», що завершився днями в Квебеку, розіграли між собою представники чотирьох держав: Росії, Китаю, Японії й Канади. Ще десять років тому спортсмени з Піднебесної лише вчилися стрибати на батуті, і їхня поява на міжнародних змаганнях сприймалася з подивом. Але напередодні «домашньої» Олімпіади китайці суттєво підтягнулися, показником чого стали два перші місця у чоловічих змаганнях Уе Шиа й Дона Дона.

Хай там як, а лідери нашої збірної — Нікітін та його землячка з Миколаєва Олена Мовчан — головне завдання вирішили, завоювавши путівки до Пекіна—2008. Хоча, звісно, бачити олімпійського чемпіона десятим у підсумковому протоколі, хай і з поважних причин, якось незвично. Ми цілком могли розраховувати й на третю ліцензію — у синхронних стрибках. І хоча Юрій Нікітин з Олександром Чорноносом та Олена Мовчан з Юлією Домчевською щосили намагалися її заробити, та не судилося.

Хотілося б відзначити й Олену Чабаненко — представницю не олімпійської (поки що?) дисципліни — акробатичних стрибків на доріжці. Тільки уявіть собі: півроку тому спортсменка вдруге стала мамою, але настільки швидко змогла відновитися, що у Канаді здобула срібну медаль! І це у виді спорту, де потрібна висока координація. Справді фантастика. Браво, Олено!