Чи потрібні збірній чужинці?

21.11.2008

У 1990–ті роки в складі збірної України виступало кілька натуралізованих росіян — Леоненко, Яшкін, Серебренников, Бахарєв. Але вони тривалий час грали в нашому чемпіонаті, тому вважалися «своїми» й сприймати їх як «іноземців» було важко. Приблизно така ж ситуація склалася кілька років тому з росіянином Олександром Алієвим і білорусом Артемом Мілевським. Вони в юні роки приїхали до київської групи Павла Яковенка й залишилися жити в Україні.

Залучення під синьо–жовті прапори серба за національністю Марко Девича викликало у футбольної громадськості різну реакцію. Патріоти наполягають на тому, що за національну команду мають грати лише українці. Тобто або українці за національністю, або представники інших народів, які постійно проживають на нашій території. Інакше збірні стануть схожими на клуби, що набирають собі гравців за рівнем майстерності.

У колі їхніх опонентів також немає однозначної думки. Для одних головне — результат, заради якого треба залучати в команду всіх сильних виконавців, що погодяться за неї грати. Інші роблять поділ між тими, хто в лавах збірної переслідує корисливі інтереси, прагнучи «засвітитися» перед скаутами іменитих клубів. І тими, хто провів в Україні тривалий час і заслуговує на те, аби справді стати «своїм».

Кому яка думка до вподоби — кожен із нас вирішує сам. Тренерський штаб збірної України, запросивши Девича, свій вибір зробив.