Потойбіччя без висновків: рецензія на книжку Ґульнари Бекірової «Пів століття опору...»

Потойбіччя без висновків: рецензія на книжку Ґульнари Бекірової «Пів століття опору...»

Торік з’явилися два взаємо­пов’язані видання, що суттєво доповнюють «чорну книгу» російсько-радянських злочинів проти людяності: синтетичний огляд Ґульнари Бекірової «Пів століття опору: кримські татари від вигнання до повернення.

Тренінг з філософування: рецензія на «Корабель шаленців» Тараса Лютого

Тренінг з філософування: рецензія на «Корабель шаленців» Тараса Лютого

Філософ Тарас Лютий вражає масового читача другий рік поспіль. 2016-го його книжка «Ніцше. Самоперевершення» (К.: Темпора) стала лавреатом поміж вітчизняної гуманіаристики.

Добрий книжково-інтер’єрний продукт: рецензія на «Кіно, народжене Україною» Сергія Тримбача

Добрий книжково-інтер’єрний продукт: рецензія на «Кіно, народжене Україною» Сергія Тримбача

Поєднання публікаторського бренду «Сергій Тримбач» із вічнозеленим трендом «антологія кіно» — чудова PR-позиція. Автор — завжди бажано-очікуваний, коли хочеш дізнатися більше: він уміє розповісти про факт-подію усебічно-захопливо, включно з кулуарним контекстом.

За гамбурзьким рахунком: рецензія на «Велику ілюстровану книгу казок...».

За гамбурзьким рахунком: рецензія на «Велику ілюстровану книгу казок...».

Сегмент дитячої літератури на українському книжковому ринку — найбільш інноваційно-креативний. Конкуренція! Давно минули часи, коли «все краще дітям» дорівнювало продукції видавництва Івана Малковича.

Пригоди оптимізму: рецензія на книжку віршів Тараса Федюка «Канабіс»

Пригоди оптимізму: рецензія на книжку віршів Тараса Федюка «Канабіс»

Десь у новій книжці віршів Тараса Федюка «Канабіс» (К.: Гамазин) є пряме, прозаїчне, сказати б, згадування про особисто тяжкий рік, коли це все писалося.

Відповідальність, як податок з таланту: рецензія на «Чорний романтик Сергій Жадан» Івана Дзюби

Відповідальність, як податок з таланту: рецензія на «Чорний романтик Сергій Жадан» Івана Дзюби

Років зо тридцять тому на західних книжкових ринках оформився — і то успішно, брендово, сказати б, — жанр «путівник по письменнику».

Стандарт на ім’я Дончик: пам'яті видатного українського літературознавця

Стандарт на ім’я Дончик: пам'яті видатного українського літературознавця

Минуло сорок днів, як не стало людини на ім’я Віталій Дончик. Лишилися його книжки. І сором-сум, що не прочитав котрусь вчасно. Як-от цю: «Доля української літератури — доля України» (К.: Грамота, 2011).

Демобілізація свідомості: рецензія на книжку «Точка нуль» Артема Чеха

Демобілізація свідомості: рецензія на книжку «Точка нуль» Артема Чеха

«Есей» — модне слово. Мода ж, як знати, — ефективний маскувальний засіб. Але навіщо він Артемові Чеху? Чому на титулі його книжки «Точка нуль» (Х.: Віват, 2017), котра за стандартною світовою номенклатурою є типовим «коротким романом», написано «збірка есеїв»?

ФотоЛюдина: неймовірна історія видатного репортера-художника Василя Пилип’юка

ФотоЛюдина: неймовірна історія видатного репортера-художника Василя Пилип’юка

Відійшов Василь Пилип’юк. Людина Фотографії. Репортер-художник, редактор незнищенного в пам’яті часопису «Світло й Тінь», автор сотні туристичних та мистецьких альбомів, творець першої в країні фотогалереї, університетський професор теорії та практики світлярства.

Теги: Культура