Після перемоги Януковича на президентських виборах Україна опинилася в новій політичній реальності. Мало хто з політиків це усвідомлює. Багато громадян інтуїтивно це відчувають. Україна перетворилася на поле бою. Події останніх місяців — це не міжпартійні суперечки і не тільки внутрішньоукраїнське протистояння.
Офіційний Київ готується до чергової за рекордно стислий період зустрічі українського Президента Віктора Януковича зі своїм російським колегою Дмитром Медведєвим. Аби зрозуміти, про що так часто люблять розмовляти два гаранти, українські парламентарії вчора запросили до Верховної Ради Прем’єрміністра Миколу Азарова. Утім Микола Янович надав перевагу засіданню Кабміну, а на ясні очі нардепів скерував свого першого заступника Андрія Клюєва.
«Для мене честь приїхати до Сум у річницю студентської революції», — каже активіст молодіжного руху з Харкова Іван Омелян. Саме цього дня шість років тому відбувся перший мітинг сумських студентів проти неправомірного об’єднання місцевих ВНЗ. Ніхто не передбачав, у що виллються ті дії. Але тоді, попри адміністративний тиск, студенти зважилися відстоювати свої права. І врешті перемогли.
Позавчора сталися дві «знаменні» для мене події: опозиція знову пікетувала Раду, а мою дружину оштрафували у трамваї. Ми їхали удвох, квиток мали один, а сіли до другого вагону, в той час коли кондуктор — продавець квитків — перейшов до першого. На цій же зупинці до нашого вагону увійшли двоє контролерів — дамочка неохайного вигляду та огрядний, важкий мужик. Схожий на Януковича, він одразу заблокував своєю вагою наші сидіння, схилився над нами, і відсапуючись, гучно доводив, що ми повинні сплатити 30 гривень штрафу. Аргумент, що квиток нам купити було поки що просто ніде (навіть на зупинці не було каси) і що ми обов’язково збиралися це зробити, як тільки б увійшов кондуктор, не приймався. Мужик кричав і погрожував викликати наряд міліції. Ми намагалися переконати його нашими аргументами, але зрештою відступили. Нас поставили в незручне становище, і ми відкупилися від цієї парочки, маючи обґрунтований сумнів, що міліціянти оберуть наш бік.
Учора близько десятої ранку будівлю Головного слідчого управління Генпрокуратури, що на вулиці Борисоглібській, буквально оточили численні журналісти. Увагу мас–медіа привернув виклик слідчим з особливо важливих справ паном Пушкарем екс–Прем’єрки Юлії Тимошенко для вручення їй постанови про порушення кримінальної справи № 49–1293. Леді Ю приїхала на представницькому «Мерседесі» у супроводі джипу охорони. Для цього їй довелося подолати лише декілька кварталів в межах столичного Подолу, адже повістку лідерці БЮТ виписали не за місцем проживання, а за місцем розташування центрального партійного офісу по Турівській, 13. «Скільки ж їй ще доведеться витримати?», — заламувала руки літня прихильниця Юлі, що назвалася Вікторією. Вона єдина приїхала сюди підтримати Тимошенко, бо почула про виклик до ГПУ по радіо. Жодного іншого «юлефана» поблизу помічено не було.
