Чекаючи в середу на інтерв’ю з Іриною Ванниковою, в офісі «Нашої України» зустрілася з Юрієм Шухевичем. Син поки що Героя України Романа Шухевича приїхав на особисту зустріч з Віктором Ющенком, аби обговорити подальші дії у безпрецедентному протистоянні українців, які шанують своїх національних героїв, і тих, хто героями країни хотів би бачити зовсім іншi постатi. Підлила масла у вогонь і прес–служба Президента, яка бозна з якого переляку вирішила ще раз продублювати всім відомі рішення донецьких судів про скасування указу щодо присвоєння звання Героя України Степану Бандері. Відтак свою розмову з Іриною Ванниковою, речником Віктора Ющенка, який свого часу удостоїв Шухевича та Бандеру високих нагород, і розпочинаємо з цієї «антигеройської» теми...

Тепер українська влада може спокійніше дивитися в очі Заходу. Вчора у парламенті було ухвалено закон про доступ до публічної інформації, прийняття якого тривалий час вимагали Захiд та правозахисні організації. Фракції коаліції довго пручалися, проте вчора, після внесення правок, парламент продемонстрував одностайність — 408 голосів «за». А проект внесення змін до низки законів, який теж стосується публічної інформації, набрав 412 голосів.

Позачергові сесії Львівсь­кої та Тернопільської облрад учора зібралися, аби відреагувати на київські рішення про позбавлення Степана Бандери і Романа Шухевича відзнак Героїв України.

У Львові згуртувалися всі націонал–демократичні та націоналістичні сили області — від «нашоукраїнців» до «свободівців». Місцевих обранців, які вийшли до пам’ятника Бандері, не зупинив навіть дощ. В ухваленому зверненні депутати наголосили: «вважаємо, що суди пішли на повідку тих агентів Кремля, які сьогодні засідають у вищих ешелонах української влади, а постанови про скасування указу суди ухвалили за вказівкою Банкової на догоду Путіну і Медвєдєву... Вороги України не могли подолати Бандеру живого, вони бояться його і мертвого. Війну проти Бандери і терор проти бандерівців ми, депутати Львівської обласної ради, розцінюємо як наступ на громадянські, конституційні та національні права українців. У цьому протистоянні ми будемо з нашим народом».

Як відомо, «слово — не горобець», а «рукописи не горять». Проте ні народна мудрість, ні слова класика в нинішній політичній «кухні» не є правилами чи прописаними істинами. Показовий приклад — політичний шлях білоцерківського багатія, колишнього міністра транспорту і зв’язку, а тепер — заступника міністра інфраструктури Костянтина Олексійовича Єфименка.

Запеклий бютівець, що свого часу отримав від Юлії Тимошенко посаду керівника «Укртрансгазу», очолював її блок у Білоцерківській міській раді на Київщині, а рік тому, за словами опонентів, для агітації «використовував усі засоби, в тому числі брехню, провокації і бруд на адресу Януковича», тепер гармонійно увійшов до складу уряду Миколи Азарова.

Звичайно, спроби створення інформаційного вакууму навколо цієї політичної фігури і в Білій Церкві на Київщині, і в усій Україні свої результати дають. Однак події, що відбувалися близько року тому, пам’ятають мешканці міста, і статті із заголовками «Янукович обіцяє Україну блатним?» ще не встигли забутися.