Процес утворення об’єднаних територіальних громад нині є важливим інформаційним приводом. Мачухівська ОТГ — одна з двох в Україні, яка об’єднала п’ять сільських рад, що належать до трьох різних районів: Полтавського, Новосанжарського та Решетилівського.

Зовсім недавно Ірина Зінченко повернулася з Афін, де працювала за контрактом як професійна модель. Зізнається: то, мабуть, була велика перемога, адже невдовзі їй виповниться 30. Модельна ж кар’єра для багатьох закінчується у значно молодшому віці.

Пирятинська об’єднана територіальна громада створена в першій хвилі децентралізації серед перших 12 в Полтавській області. У рамках проекту «ПУЛЬС» за підтримки USAID регіональне відділення Асоціації міст України організувало прес-тур до цієї ОТГ

«У Польщі стрибуна-ветерана Даріуша Беднарського шанують і славлять. А у нас про таких, як я, ніхто не знає», — із сумом констатує чемпіон iз Полтави Олег Федорко.

30 років тому Анатолій Домненко придбав хату в мальовничому селі Михайлівка Диканського району, звідки була родом його ненька. Тепер тільки зимує в полтавській квартирі, а решту часу проводить посеред природи коло своїх бджіл.

Цього разу Полтавське регіональне відділення Асоціації міст України в рамках проекту «ПУЛЬС», який реалізується за підтримки USAID, ініціювало прес-тур до Сергіївської об’єднаної територіальної громади, що в Гадяцькому районі.

Уродженець села Смородщини, що на Чутівщині, Олег Колісник після закінчення медичного коледжу чотири роки працював у відділенні реанімації Полтавської обласної клінічної лікарні імені М. В. Скліфосовського. Був мобілізований до ЗСУ в першу хвилю мобілізації. На ту пору мав за плечима всього 23 роки.

Полтавський лікар-стоматолог Ірина Каптур із самого початку воєнних дій на Донбасі збирає та возить у зону конфлікту гуманітарну допомогу нашим бійцям. У перші роки їздила туди майже щодва тижні, потім — щомісяця, нині — раз на три місяці.

Свого часу полтавський підприємець Василь Василик придбав на батьківщині відомої української й французької художниці Марії Башкирцевої — у селі Гавронці Диканського району — стару хату: хотів забрати батьків, котрі проживали на Вінниччині, ближче до Полтави.

«Байдужість більшості мене настільки руйнувала, що краще було знову повернутися в зону АТО», — так виходець із Донбасу, а нині полтавець Анатолій Головченко пояснює, чому, пройшовши бойове хрещення й полон під час активної фази бойових дій у 2014-15 роках