Про вОВКа помовка

Учора надвечір Київський апеляційний адміністративний суд почав розглядати позов Всеукраїнського об’єднання «Свобода» щодо по­станови Центрвиборчкому №604 про утворення окружних виборчих комісій із виборів народних депутатів України. Нагадаємо, відповідно до цієї ухвали ЦВК, базованої на дуже дивному жеребкуванні, що визначило склад усіх ОВК, до жодного окружкому по всій Україні не було включено представників «Свободи» та партії «УДАР Віталія Кличка». Абсолютну більшість в ОВК отримали карликові, підставні, партії, які вочевидь просто продають свої квоти партіям влади.

Це — один із перших потужних дзвінків щодо масових фальсифікацій, які готуються на виборах–2012. Адже результат, зафіксований дільничними комісіями, може бути яким завгодно. А голосування в межах певних адміністративних одиниць підсумовує ОВК. І якщо ДВК формуються на більш–менш прозорих, демократичних засадах, то окружкоми стають «вотчиною» влади, яка вже зараз мінімізує вплив опозиції на ці виборчі комісії середнього рівня. А значить — зможе намалювати будь–які цифри народного волевиявлення в принципових округах. ВО «Свобода» вимагає визнати зазначену постанову ЦВК нечинною. >>

Передвиборчий сміх крізь сльози

Передвиборчий сміх крізь сльози

Колись німецький письменник Генріх Белль казав: «Почуття гумору завжди передбачає наявність мінімального оптимізму й печалі одночасно». Українцям, які жартують щодо нинішніх реалій у державі, без оптимізму — ніяк. Адже печалі від споглядання політичного «розкладу» вистачає достобіса. Ось люди й сміються, щоб не плакати.

Політична сатира, жарти, карикатури, анекдоти про сильних світу цього були завжди й в усьому світі. Жартували українці над політиками і в радянські часи, не гребують політичним гумором і зараз. Тільки колись політичні жарти «травили» на кухнях, а тепер — ще й в інтернеті.

Особливо активізуються дотепники під час виборів — коли «густина» політичних тем у суспільстві зашкалює. Фахівці у сфері політтехнологій, реклами й медіа кажуть: політичний гумор — це громовідвід для суспільства, захисна реакція від маразмів політичного життя. Часто це стає відчайдушним криком душі, виразником громадянської позиції, а іноді політичні жарти межують із ненавистю до влади. А вона в нас, як доводить практика, жартів не розуміє — сатириків часто переслідує і карає. «Ковалі» ж політичної сатири не здаються: мовляв, не за горами часи, коли інтернет, де здебільшого плодиться і множиться політичний гумор, визначатиме результат виборів. >>

Мастерс — золоті руки

Мастерс — золоті руки

Позавчора в Лондоні відбулося урочисте відкриття Паралімпійських ігор — змагань. Їх учасники вражають не лише фізичними даними, а й силою духу та мужністю. У кожного з цих спортсменів, щодо яких не повертається язик вжити термін «з обмеженими можливостями», своя історія шляху до успіху. Серед тих, що вражають найбільше, — доля 23–річної веслувальниці Оксани Мастерс. Уродженка України, нині вона виступає за США. Цього року дівчина потрапила у спеціальний щорічний випуск журналу ESPN — The Body Issue («Тіло»), повністю присвячений оголеним фото відомих спортсменів. >>

ПРИКОЛИ

Тільки 10% українців правильно відповіли на запитання «Чи подобається вам Президент?» >>

Мілетій Бальчос: Регіонал-ліга має стати мостом

Мілетій Бальчос: Регіонал-ліга має стати мостом

Після того як «елітні» футбольні клуби України перейшли під юрисдикцію Прем’єр­ліги, авторитет Професіональної футбольної ліги суттєво знизився. Однак життя цієї організації, що об’єднує професійні команди першої й другої ліг, не зупинилося. Скажімо, окремі телетрансляції матчів першого дивізіону на каналі «Футбол» за рейтингом перевершили деякі єврокубкові баталії та поєдинки провідних європейських чемпіонатів. Принаймні про це розповів «УМ» президент ПФЛ Мілетій Бальчос.

За словами Мілетія Володимировича, є в його структури й серйозна проблема: нинішня друга ліга виглядає блідо та непрезентабельно, багато клубів ледве зводять кінці з кінцями, іноді знімаються по ходу турніру, а за ігровим принципом «вилетіти» нікуди не можуть. Тож пан Бальчос активно працює над якісним форматуванням другого дивізіону та створенням перехідної структури між аматорським і професіональним футболом — регіональної ліги. Це важливо, адже значною мірою саме з низових рівнів живляться клуби «еліти». >>

Прохід по краю прірви

Прохід по краю прірви

Після трирічної перерви Київ знову отримає шоу під назвою «груповий турнір Ліги чемпіонів». Але скількох же нервів коштувало це динамівським уболівальникам! Після переконливої перемоги в Менхенгладбаху віце–чемпіони України примудрилися розгубити перевагу в два м’ячі й ледь не осоромилися. І це при тому, що майже вщерть заповнений НСК «Олімпійський» підтримував команду на всю потужність. Зокрема, на початку гри трибуни стадіону забарвилися у білі та блакитні смуги з емблемою «Д» на всю висоту обох ярусів: кожен з уболівальників отримав чарунку відповідного кольору. На щастя, «Боруссія» не змогла скористатися розгубленістю суперників у другому таймі і відпустила їх із миром. >>

«Сольне» прощання

На відкритому чемпіонаті США єдиний з українців, хто залишився в одиночних змаганнях після першого раунду — Олександр Долгополов, сьогодні зіграє матч другого кола. Суперником киянина буде кіпріот Маркос Багдатіс. А вчора пізно ввечері Сашко стартував у парному розряді «Ю–Ес оупен» — їхньому дуету з чехом Лукашем Длугим протистояли аргентинці Карлос Берлок та Леонардо Майєр. >>

А недоопрацювання прикрасимо айстрами...

А недоопрацювання прикрасимо айстрами...

Завтра на шкільних подвір’ях буде святково й урочисто. Білі бантики, різнобарвні айстри, душевні промови. Проте свято скінчиться і почнуться будні. Якими вони будуть на тлі оптимістичних рапортів влади про готовність шкіл до навчального року? Освітні експерти стверджують, що досить складними. Адже з’явилися новації для першокласників, певний сумбур в освітній процес вносить новий закон про мови, та й зі вступної кампанії треба зробити певні висновки. >>

Вступили, та не всі

Вступили, та не всі

Вступна кампанія завершилася. Вона стала першим серйозним ви­пробуванням для більш як шістсот тисяч абітурієнтів, які надіслали до українських ВНЗ близько двох мільйонів заяв.

Вступники у 2012 році могли подати документи до п’яти навчальних закладів, на три спеціальності в кожному з них. Але тим, хто отримав не надто високі бали ЗНО, цьогорічна вступна кампанія принесла неприємну новину: мінімальна кількість балів із профільного предмету зросла з 124 до 140, і цей показник кожен ВНЗ міг збільшувати за власним розсудом. З непрофільних предметів прохідний бал залишився незмінним — 124. Це стало прикрою несподіванкою і для деяких вишів, які, зокрема, й через підвищення балу залишилися взагалі без першокурсників. Хоча школи випустили в цьому році значно більше учнів, ніж торік. >>

Роздвоєння не на язику, а в головах

Роздвоєння не на язику, а в головах

Незважаючи на те, що навіть автор скандального «мовного» закону Вадим Колесніченко визнав — жоден орган місцевого самоврядування не має права ухвалювати рішення щодо надання тій чи іншій мові статусу регіональної, оскільки це виняткове право держави, «регіональний» парад російської в Україні триває. Учора рішення про надання мові сусідньої держави статусу регіональної на території всієї області ухвалила Харківська обл­рада. За словами її голови Сергія Чернова, додаткових фінансових витрат нововведення не потребує, адже ще з 2006 року (!) діловодство офіційних органів області велося і російською, й українською мовами. >>

Бронзовiй, Данилич!

У місті на Дніпрі починають приходити до тями після обнародуваної днями інформації про намір влади вже до 10 вересня помпезно відкрити площу на честь 80–річчя Дніпропетровської області. Особливо ж багатьох збентежив перелік знакових осіб, яких мають тут увічнити у бронзі. До них, зокрема, потрапили Іван Сірко, Дмитро Яворницький, Леонід Брежнєв, Леонід Кучма. Хоча здоровим глуздом не збагнути, який стосунок до цього 80–річчя може мати останній кошовий отаман Запорозької Січі, що, певна річ, про існування якоїсь Дніпропетровської області навіть не здогадувався. Але при цьому забули про першого керманича Дніпропетровщини Чернявського. >>

Політ за протест?

Політ за протест?

Про загибель відомого у столиці організатора «масовок за гроші» Руслана Багмута повідомив у соціальній мережі його помічник Дмитро Шевченко. Заразом координатор громадянської кампанії «Форум порятунку Києва» Віталій Черняховський додав, що Багмут загинув невипадково: «28 серпня 2012 року приблизно об 11.30 його викинули поки що невідомі злочинці зі східцевої клітки шістнадцятого поверху житлового будинку по вулиці Оноре де Бальзака, 81/1». >>

«Тихе» й убивче

«Тихе» й убивче

Цьогоріч випадки отруєння грибами поки що не мають масового характеру. Проте летальні випадки вже були, і серед жертв є діти. А з огляду на рясні «грибні» дощі, вже найближчим часом медики очікують притоку на лікарняні ліжка любителів «тихого» полювання, розповів учора на прес–конференції головний токсиколог Міністерства охорони здоров’я, завідувач Українським центром токсикології при лікарні «Охматдит» Борис Шейман. >>

«Реставрація» скальпелем

За 15 років після відкриття цієї технології у світі провели лише близько тридцяти таких операцій, і не кожна з них завершилася успішно. Але 60–річній харків’янці Вірі Ананко пощастило: її хірурги повернули з того світу фактично до повноцінного життя, що без застосування нових медичних досягнень зробити було б практично неможливо. >>

Де могила князя?

Українським ученим попередньо дозволили провести розкопки на місці ймовірного місцезнаходження могили князя Данила Галицького у польському місті Хелм, де нині стоїть сучасний храм. Як сподіваються українські археологи, роботи почнуться вже невдовзі. За інформацією газети «Коммєрсант», Польща дала дозвіл в обмін на проведення розкопок польськими вченими у Львові. «Мінекономіки мало передати римо–католицькій церкві будівлю у Львові, де зараз розташована підвідомча йому філія Дер­жтехстандарту. Однак ми запропонували зачекати з передачею, запросивши натомість право на проведення наукових досліджень у Хелмі, де, за історичними даними, похований Данило Галицький», — цитує видання міністра економічного розвитку і торгівлі Петра Порошенка. >>

Ігри незламних

Ігри незламних

На лондонському ста­діоні у Стратфорді, де лише 12 серпня урочисто закрилася ХХХ Олімпіада, знову запалав олімпійський вогонь. Позавчора увечері там відбулася церемонія відкриття Паралімпійських ігор, які триватимуть до 9 вересня. За 503 комплекти медалей у 21 виді програми змагатимуться 4280 спортсменів із 166 країн світу — це найбільше представництво в історії паралімпійського руху, який налічує 52 роки. Серед країн–дебютантів — Албанія, Антигуа і Барбуда, Сан–Маріно та Американські Віргінські острови. Як і під час відкриття Олімпіади–2012, на стадіоні була присутня королева Великої Британії Єлизавета ІІ — саме вона оголосила про початок ігор. >>

Схід Європі допоможе?

Канцлер ФРН Ангела Меркель учора вранці прибула до Пекіна з дводенним візитом — уже другим упродовж цього року. Головною метою вояжу німецької гості до Китаю є переконати керівництво цієї країни активніше долучитися до порятунку зануреної у глибоку кризу зони євро. У програмі візиту — переговори Меркель і з лідером КНР Ху Цзіньтао, і з прем’єр–міністром Вень Цзябао. >>

Будуть учні — буде дух

Будуть учні — буде дух

Тбіліська публічна школа №41 імені Михайла Грушевського є єдиною в Грузії, у якій вивчають українську мову з першого класу. За 13 років існування школу неодноразово спільно відвідували різні президенти Грузії та України, нею постійно опікуються посольство України в Грузії та українська громада. Утім перший дзвоник, який для грузинських школярів цього року пролунає 17 вересня, може стати й першим, який сповістить, що першокласники школи №41 більше не вивчатимуть українську мову. Утім ще не все втрачено. Чому єдиній грузинсько–українській школі загрожує повзуча деукраїнізація, під час нещодавньої поїздки до Грузії у складі Української всесвітньої координаційної ради намагався розібратися і журналіст «України молодої». >>

«Енеїда» навиворіт

«Енеїда» навиворіт

Днями в селі Горошине Семенівського району відбулося «святкування 200–річчя формування Іваном Котляревським 5–го кінного козачого полку». Принаймні саме так означили це дійство за участю голів облдержадміністрації та облради речники тамтешньої районної влади й обласної організації Партії регіонів. Хоча насправді воно більше нагадувало передвиборчий агітпроп «регіоналів» із «вкрапленнями» виступів самодіяльних і професійних артистів, а також ряджених козаків на конях. Не лише тому, що відбувалося під прапорами владної партії. У перервах між розповідями про нечуване «покращення життя вже сьогодні» під проводом «керівної і спрямовуючої» політсили, славослів’я на адресу Президента і його вікопомних «соціальних ініціатив» керівники області та району вручали дітям і дорослим подарунки у пакетах із логотипами «улюбленої» партії, а їхні підручні роздавали виборчі агітки з «регіонального» намету. >>

Тарас читатиме про Бульбу

В Окружному адмінсуді Києва між архівом СБУ та громадським активістом Тарасом Шамайдою було зафіксовано мирову угоду, згідної з якою архів СБУ надав доступ, а до 1 грудня 2012 року зобов’язався оцифрувати справи на командира «Поліської січі» Тараса Боровця — «Бульбу» та провідного ідеолога ОУН Петра Федуна — «Полтаву», повідомляє прес–центр Центру досліджень визвольного руху. >>

Лев напоготові

Лев напоготові

До Венеції знову з’їж­джаються кіномани з усього світу — позавчора на острові Лідо відкрився ювілейний Венеціанський кінофестиваль. За ліком він 69–й, хоча насправді «Мострі» виповнюється 80 років (у 1932–му фестиваль було започатковано як кінематографічну частину Венеціанської бієнале, і назву Міжнародна виставка кінематографічного мистецтва, або просто «Мостра» — італійською «виставка» — він зберігає й донині). >>

Українсько–польський «Трансфер»: мистецтво за обміном

Українсько–польський «Трансфер»: мистецтво за обміном

Художниця, яка займалася плакатом, комп’ютерною графікою, відео, працювала арт–директором у журналах, представила лаконічну, нейтральну, як безособове речення, дещо формалістську виставку, в якій є відео, мураль (велике зображення на стіні) і абстрактна скульптура. Четвертим експонатом автори виставки назвали аудіорозмову Моніки з куратором її проекту Марією Ланько. В усіх візуальних формах Моніка досліджує взаємодію людини та об’єкта, на прикладі скульптури «Людина на двох гойдалках» показує, як поступово знайомі форми втрачають впізнавані обриси і наближаються до абстракції — на двох паралельних «гойдалках» ви не зразу впізнаєте ноги, руки, тулуб людини. За словами Моніки Завадські, це її рефлексія на тему ідентичності. Відсутність кольору — тільки чорний і білий — ясно показує графічні трансформації: від чіткої лінії, чіткого зображення до певного формального знака. >>